"У справах Майдану потрібен громадський договір": Ірина Венедіктова про роботу ОГПУ

Артем
Калінін

У студії програми "Україна з Тиграном Мартиросяном" - голова Офісу генерального прокурора України Ірина Венедіктова.

Щоб подивитися відео програми, перейдіть в кінець інтерв'ю.

Тигран Мартиросян: Програма "Україна з Тиграном Мартиросяном", прямий ефір. Я з задоволенням вітаю: генеральний прокурор Ірина Венедіктова в студії разом зі мною, ласкаво просимо, Ірино, доброго вечора.

Ірина Венедіктова: Добрий вечір, вітаю.

ТМ: Насамперед, перед тим, як перейдемо до порядку денного, нашої дискусії з вами, ми подивилися випуск новин, сьогодні у фокусі уваги ЗМІ, не тільки всіх українців, ось цей інцидент, що стався у Броварах. Розбираються правоохоронці, Національна поліція зараз в тому, що трапилося. Як ви оцінюєте те, що сталося, я у вас так запитаю.

ІВ: Ми ж розуміємо, що я зараз можу надавати оцінки лише в статусі генерального прокурора. Тому, звичайно, всі ці інциденти, які останнім часом трапляються в нашій державі, вони говорять про що – що в державі зростає рівень злочинності, і з цим безпосередньо треба працювати правоохоронцям дуже плідно і щільно. Проте, ми не можемо забувати, що такі випадки, які відбуваються – це об'єктивна закономірність тих процесів, які були покладені до того. Ми бачимо останні два тижні страшні речі майже щодня. То у нас жінка проходить по Харкову з страшною ношею, то у нас на Житомирщині відбувається таке. Тому звичайно, як генеральний прокурор, я на це реагуватиму, як генеральний прокурор. У четвер у нас відбувається координаційна нарада з представниками правоохоронних органів, з керівниками МВС, СБУ, ДБР. Ми запрошуємо Мінюст, уповноважену з прав людини і безпосередньо будемо ставити конкретні завдання, терміни і способи, механізми реагування. Тому я на це реагую як генеральний прокурор.

ТМ: Коротко щодо термінів. В даному випадку ми можемо, не обіцяти нашим телеглядачам, але у всякому разі констатувати, що все необхідне правоохоронці зроблять, щоб найближчим часом ми змогли розібратися, чому це сталося і попередити в майбутньому подібне?

ІВ: Насправді, ми вже на сьогоднішній момент розуміємо і мотиви, і ви знаєте, що правоохоронці спрацювали дуже швидко зараз. По факту, правоохоронна система зараз швидко реагує. Якщо ми не говоримо про якісь злочини на замовлення, складні злочини, правоохоронці розкривають. І ви ж бачите, що затримують осіб відразу ж практично. Тому тут, якщо ми говоримо безпосередньо про строки досудового слідства, воно, я думаю, абсолютно зрозуміло для всіх. Але про причини, як воно буде надалі, це вже лежить в площині соціологічних, економічних обставин об'єктивних, тих, які є в державі. Тому, звичайно, тут необхідно розуміти, що все суспільство має спрацьовувати на превентивність цих заходів.

ТМ: Так, на профілактику і на випередження подібного, і ви маєте рацію абсолютно, що до злочинності що веде - економічне становище справ, одна з основних причин, це ось якраз та ситуація, яка на жаль, частково у нас і складається сьогодні в країні. Іриноа, днями рівно 10 тижнів виповнилося, як ви обійняли посаду генерального прокурора України. Як складається ваша робота, як йдуть справи. Наскільки ви освоїлися в ролі керівника Офісу, генеральної прокуратури, після роботи в Державному бюро розслідувань? Як минув цей час?

ІВ: Я думаю, що оцінку саме як, можуть надавати безпосередньо професіонали, фахівці, які є в системі, і ті, які можуть об'єктивно побачити, що відбувається. Що стосується мого внутрішнього стану, да і переходу з Державного бюро розслідувань в Генеральну прокуратуру, мені здається, що я почуваю себе на своєму місці кожного дня, тому що мій робочий день починається дуже рано, закінчується дуже пізно. І я дуже залучена в усі процеси. Тому мені здається, що, от ви кажете 10 тижнів, я їх не побачила, не відчувається безпосередньо час. Але…

ТМ: Тобто, швидко час пролетів, так?

ИВ: Да, дуже швидко. Але деякий час тому я звітувала про два місяці роботи, що було зроблено за цей час. А, в принципі, зроблено було дійсно достатньо багато, тому що ми провели заслуховування всіх прокурорів областей, крім Чернівецької, тому що там об'єктивна склалась ситуація, пов'язана з COVID. Є уявлення про стан речей в усіх областях. Поставлені строки на 5 червня, це якраз місяць було надано керівництву обласних прокуратур, і вже з 7 червня в нас підходить час, коли я із своїми заступниками будемо дивитися, а що ж відбулось з часу заслуховувань до часу, який було надано. Тобто, є реперні точки, є безпосередньо справи, на які ми звертаємо увагу. І справи щодо кримінальних проваджень, і справи щодо захисту інтересів держави в судах. Так що, я думаю, що наступний місяць так само показуватиме динаміку, динаміку роботи прокурорів в областях.

ТМ: Про динаміку і про ваших заступників. Ось, останні кілька днів ваша персона і персона вашого заступника, юридично вашого заступника, Назара Холодницького - в епіцентрі уваги, тому що, я розумію, саме в процесі аудиту різного роду кримінальних проваджень, було прийнято вами рішення звернутися публічно до Назара Холодницького і до прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і до керівництва САП з, скажімо так, можна назвати це критикою. Хтось скаже - прямим звинуваченням в неефективності та безрезультатність, проте. Ось про це хочу у вас, Ірино, запитати. Тому що там є вже розвиток цієї історії, відреагували в Спеціалізованій прокуратурі антикорупційній, і так далі. Але, насамперед, чим було обумовлене ваше ось таке звернення публічне, відео-звернення, до Спеціалізованої антикорупційної прокуратури?

ІВ: Пане Тигране, я дуже системна людина. Я свою системність і, мені здається, програмність підходів, демонструю відразу ж. В перший же тиждень моєї роботи, 24 березня, відбулась сама перша координаційна робоча нарада, і ця нарада якраз була з органами НАБУ і САП. Тому що проблема корупція в державі – це проблема номер, мабуть, два, після того, що в нас відбувається на сході. І вже тільки проблема номер три – це економіка, тому що це дуже взаємопов'язані речі. Тому, звичайно, цьому треба приділяти увагу. І я не людина, яка буде про це говорити довго і красиво, гаслами. Ми проговорили з керівниками антикорупційних органів, ми поставили собі завдання, ми зрозуміли один одного, і ясно, що необхідно виконувати ті речі, про які була домовленість. Тому, я вам хочу сказати, той ролик, про який зараз говорять як публічне звинувачення чи певний конфлікт – абсолютно ні. Я пояснюю громадянам України, взагалі що відбувається в правоохоронній системі. І це не звинувачення до безпосередньо Назара Івановича, я не до нього звертаюсь. В мене є всі можливості звертатися до нього безпосередньо. Я, як генеральний прокурор, працюю в межах статті 9 закону про прокуратуру. В мене там прописана моя компетенція. Але з іншого боку наше суспільство хоче розуміти, що ж відбувається взагалі. І необхідно вказувати, що є конкретні речі, а це топ-корупція, за розслідування топ-корупційних злочинів, в нас є замкнуте коло правоохоронних органів. І ми не можемо вимагати ні від голови ДБР, ні від голови СБУ, ні від міністра МВС цих розслідувань і приговорів. Ми конкретно знаєм людей, які мають в суді антикорупційному відстоювати ці позиції. Тому, коли є численні речі, які викликають, це вже не подив абсолютно, це робочі моменти, це треба пояснювати.

ТМ: В цьому відношенні - публічності, прозорості та відкритості в українській політиці, точно ніколи воно не буде в надлишку, воно не буде надмірним.

ІВ: Я вважаю, що треба говорити.

ТМ: Так, а якщо ми говоримо про правоохоронні органи - так і поготів, мені здається. Проте, в одному зі своїх інтерв'ю свіжих сказав Назар Холодницький на цей рахунок - що, як раз ось напередодні появи цього звернення ми зустрічалися з пані генеральною прокуроркою, вона нічого про це не сказала, і після, я цитую, нежданчик для нього був, це так висловився сам Холодницький, ось поява такого звернення від вас.

ІВ: Ви знаєте, мабуть люди різні по-різному сприймають, але від мене конкретно прозвучала фраза – я відреагую. Мене ця ситуація розчарувала, і я відреагую. І я вважаю, що якраз це і є, і при чому, для чого знову-таки це було зроблено в такий спосіб. За законом, у нас необхідно вже потихесеньку просуватися до створення всіх законних механізмів, підстав і коридорів обрання заступника генерального прокурора – керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. Ми всі про це знаємо, і для того, щоб цей конкурс був прозорим, щоб ми реально розуміли, яка людина має очолювати Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру на сьогодні, тому що ця людина зайде на цю посаду на наступні п'ять років, я думаю, що всі стейкхолдери в процесі, і парламентські комітети, і правоохоронні органи, і громадянські об'єднання вже мають про це думати. Тому що, коли ми згадаємо Лауру Ковеші, румунську прокурорку, ми згадаємо, що вона була шість років генеральною прокуроркою, а потім п'ять років – головною прокуроркою Національного антикорупційного управління. І якраз її слава прийшла, коли вона була цією головною антикорупційною прокуроркою.

ТМ: Але якою вона і підтримкою громадськості користувалася.

ІВ: Так що нам треба шукати свою чи свого, таку Лауру, для того, щоб дійсно, ми також могли звітувати красиво в світі про нашу боротьбу з корупцією.

ТМ: І вже давно. І, більше того, ось уже близько п'яти років, як призначені керівники і НАБУ, і САП, і, мені здається, ну, як мінімум зараз вже точно настав час, щоб провести якийсь аудит, щоб підвести риску, щоб проаналізувати виконану роботу, щоб дати якусь публічну оцінку, як і на рівні парламенту, так і на рівні української громадськості, як ця робота проведена і велася вона. Я не знаю, поговорити про те, скільки коштів було витрачено на цю антикорупційну вертикаль, новостворену в країні, а скільки вони повернули в бюджет за коштами в результаті своєї роботи. Я розумію, що на це запитання вам важко буде відповісти, але, тим не менш, його поставлю: ось ви як оцінюєте ефективність САП, керівництва Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, і аналогічно НАБУ, ось протягом тих років, скільки вони працюють в країні?

ІВ: Я вважаю, що саме я не можу давати таких оцінок. Я оцінки буду давати в межах своїх повноважень, як керівник Офісу генерального прокурора. Тобто, де моя відповідальність як керівника, який відповідає за організацію процесу і безпосередньо за діяльність органу. Я її надам у свій спосіб. Що стосується правоохоронних органів, які займаються досудовим розслідуванням, це якраз НАБУ, мені здається, що зараз досудове розслідування активізоване по всім напрямкам – і НАБУ, і ДБР, і СБУ, Нацпол демонструють ефективність досудового розслідування. Тому, знов-таки, я відповідаю за свою ділянку роботи, процесуальне керівництво прокурорів має бути так само потужним. І прокурори мають, вони призводять результати. Тому я тут буду, дійсно, пильнувати за прокурорською роботою, і дивитися, щоб позиція прокурорів була активною, професійною. Тому що є підстави іноді вважати, що, знаєте, є такі проблеми системні в прокуратурі, коли, нажаль, все приводиться до того, щоб ми не отримували цього позитивного результату.

ТМ: Але і, так чи інакше, потрібно бути відвертим тут, я не знаю, на краще це чи на гірше, добре це чи погано, але однак запитують у генеральної прокурорки. Бо кажуть - вже друга весна при Зеленському, де посадки. І у вас щось запитають у парламенті, так вийшло, що не у Назара Холодницького, тут справа не в його персоналії, і не у Артема Ситника, а вам виступати в парламенті. І вже сьогодні депутати говорять - ось кілька місяців пройде, потрібно викликати Ірину Венедіктову, просити її якраз розповісти, де ж посадки, де ж робота, де ефективність. І в цьому сенсі, напевно, є право вимагати ефективної роботи у ваших підлеглих. Я не можу не запитати: народний депутат Гео Лерос написав у Facebook про те, що ви нібито доручили, цитую, копати на Холодницького одному зі своїх заступників або помічників, тому що він, в цілому, так відреагував на ваше звернення публічне, через ваш конфлікт ніби. Що це за заява, чи так це?

ІВ: Я не знаю щодо заяви, я її не бачила. Але, стосовно, я так розумію, йдеться безпосередньо після ролику все це відбувається. Ну, якщо генеральний прокурор виходить до громадян України і каже, що нам дійсно треба змінювати підходи, бути відповідальними, то звичайно, якщо я говорю "А", це означає, що я буду говорити "Б". Звичайно, проводиться службова перевірка, інакше як? Я же не можу просто так робити певні заяви. Звичайно, це будуть певні дисциплінарні речі, які можуть своє підтвердження знайти. Можуть свої підтвердження і не знайти. Але я мушу це зробити. Тому я, знову-таки, виконую свої функціональні обов'язки, я роблю свою роботу.

ТМ: Тобто, йдеться про внутрішнє дисциплінарне розслідування, я правильно розумію?

ІВ: Службове розслідування.

ТМ: Службове розслідування в Генеральній прокуратурі?

ІВ: Мені здається, це звичайна робота. Будь-який керівник завжди проводить такі речі. Ви ж знаєте, це не залежить від того, правоохоронний орган, чи просто це керівник якоїсь великої компанії. Якщо є певна проблема, і її треба дослідити. Тобто, ми її досліджуємо в рамках службової перевірки.

ТМ: Що стосується народних депутатів. Ви знаєте, що активно збираються сьогодні в парламенті підписи за відставку Назара Холодницького. Як ви ставитеся до цього процесу, чи підтримуєте такі починання?

ІВ: Я також не знала про те, що хтось вимагає відставки Назара Івановича, проте парламентарі працюють в межах наданих їм повноважень і в їхньому правовому статусі. Мені здається, що, знов-таки, ми робимо свою роботу. Якщо факти будуть підтверджені якимось чином, то я відреагую незалежно від цього збору підписів. Знов-таки, я зроблю свою роботу, я достатньо для цього людина, яка системно виконує те, про що говорить. З іншого боку, в нас 30 листопада має з'явитися новий головний прокурор в антикорупційній сфері. Тому мені здається, що нам з одного боку треба дійсно перевірити такі факти. А з іншого боку нам треба звернути увагу для того, щоб пройти цей конкурс правильно, законно, в вказані строки в законі. Тому що дійсно ми розпочали цей процес, я листа написала на голову Верховної Ради всередині травня, якраз це було абсолютно вчасно, як це передбачено законом.

ТМ: Я ще раз підкреслю, важливо зазначити: у нас профільний антикорупційний суд був створений на вимогу, зокрема, і керівників цих відомств, і САП, і НАБУ. І, на мій суб'єктивний погляд, пора б демонструвати ефективність, пора б демонструвати вже результативність. Тому що, я пам'ятаю, я як журналіст стежив довго за всім цим процесом, роботи цієї вертикалі новоствореної. Перші два-три роки ми говорили - ну де ж, де ж посадки, це ж органи, які повинні разом працювати для боротьби з корупцією у вищих ешелонах влади, якраз депутати, міністри, чиновники, топ-державні службовці. Я часто чув - ну як, немає суду профільного.

ІВ: Зараз це є.

ТМ: Суди, які є в Україні - вони всі корумповані. Але зараз все є. І пора б показувати вже щось.

ІВ: Ви знаєте, у суспільства високі очікування, і вони справедливі, ці очікування. Ми всі, у нас у всіх є запит на справедливість. І у мене, як у керівника, так само є запит на справедливість, на доброчесність виконання своєї роботи. І я хочу сказати, що наше громадянське суспільство вже настільки переросло державницькі інституції, що громадянське суспільство буде завжди вимагати, щоб наші державницькі інститути відповідали тому, що прописано в законі, і реально виконували своє завдання. Ми вже не такі, які були п'ять років назад, насправді.

ТМ: До речі, щодо численної кількості силових відомств, які сьогодні борються з корупцією в країні, ви напевно чули, якщо ні, я продублюють, - президент в одному зі своїх інтерв'ю, серед іншого, сказав, що він саме і є прихильником ідеї про те, що потрібно можливо зменшити кількість цих антикорупційних відомств, тому що у нас всі борються з корупцією, а результатів немає. І коли всіх їх збираєш і кажеш - ну, коли результати, то всі один на одного перекладають відповідальність, тому що це не НАЗК має займатися, а ДБР, що не ДБР, а САП, що не САП - а НАБУ, не НАБУ, а МВС, не МВС, а СБУ. Тому що у всіх цих відомствах є профільний департамент, в їх роді діяльності є боротьба з корупцією. Ви підтримуєте таку ідею, що потрібно, можливо, якось оптимізувати це все? Тому що все це ще за гроші платників податків існує і утримується.

ІВ: Президент Зеленський – дуже відповідальна людина. І коли він чуть більше року йшов в цю кампанію, в нього були конкретні задачі, як він хотів змінити країну. Я вам хочу сказати, що на сьогодні він не помінявся всередині. Він став сильнішим, він краще розуміє процеси, які є в державі, тому що він занурився повністю в ці процеси. І тому звичайно він вимагає результату від всіх, насправді, тому що коли правоохоронні органи показують один на одного, а потім – суд, а віз і нині там, звичайно, президента, як гаранта прав громадян це не влаштовує. Тому я його підтримую в прагненнях дати людям все ж таки цей задоволений запит на справедливість. Що стосується кількості органів, мені здається це дійсно комплексний має бути підхід, тому що я вже всередині цієї системи, і я розумію, що якщо впорядкувати підслідність конкретно, і щоб в нас органи, з одного боку, мали здорову десь конкуренцію в чомусь, мабуть, для антикорупційних органів треба підвищити ланку топ-посадовців і кількість збитків, про які йдеться – ну, мільйон гривень, це мабуть, не ті суми, про які можна говорити антикорупційним органам. Тому мені здається, що треба просто чітко розмежувати. І тоді процеси почнуть рухатися швидше.

ТМ: Але це до законодавця питання, тобто, до депутатів парламенту?

ІВ: Звичайно. До суб'єктів законодавчої ініціативи. У нас суб'єкти – це парламент, кабмін, президент. Тому, звичайно, тут вже до суб'єктів законодавчої ініціативи питання.

ТМ: Щодо президента тоді, рухаємося далі, Ірино. Але не про чинного, а про попереднього хочу поговорити. Тому що на очах у широкого українського загалу триває серіал, вже доволі довго, з допитами, які не допити, викликами і не появою в Державному бюро розслідувань. Ось сьогодні знову на два допити був викликаний в ДБР п'ятий президент, Петро Порошенко, і вкотре він не прийшов. Ключове запитання тут, я думаю, що і на вустах наших телеглядачів, до вас, як генеральної прокурорки - а хіба таке можливо, так буває? Ось, якщо когось із нас викличуть на допит, і ми не прийдемо, теж не буде нічого, не буде ніяких наслідків? І взагалі, як ви оцінюєте, хтось називає фарсом це все, але ось те, що відбувається.

ІВ: Ну то, що не буде наслідків – я з вами не погоджуюсь, тому що і Державне бюро розслідувань, і прокурори в цій справі – вони рухаються суто в законі. Ви знаєте, що коли в процесуальному плані прийде час, буде ставитись питання про привід. Ми це вже проходили, коли я була виконуючою обов'язки голови Державного бюро розслідувань. Тому тут все буде абсолютно в межах закону.

ТМ: Сьогодні, до речі, представники ДБР сказали про те, що, можливо, не виключають привід.

ІВ: Що стосується діяльності слідчих і прокурорів, все буде в межах закону, тому що за ними пильнує не тільки країни, за ними пильнує, дійсно, весь світ, тому що будь-який уклін в бік – їх звинуватять в політичному тиску. І ми це все прекрасно розуміємо. Тому і слідчі, і прокурори спрацюють суто в законний спосіб. Що стосується безпосередньо чинного народного депутата, знов-таки, я не хочу давати оцінки. Але я не розумію, як людина, яка приймає закони, може законами нехтувати. І це питання знов-таки до нашої правової культури. В нас в усьому винен хтось. Зараз на своїй посаді в усьому винен генеральний прокурор, я розумію тиск на чинного президента, тому що у всьому винен чинний президент. Але тут же питання в принципі безпосередньо до правової культури, до поваги до закону, до розуміння своєї соціальної, політичної відповідальності. Це системно-комплексне питання. Але що стосується правоохоронних органів, вони діятимуть чітко в межах повноважень. Стаття 19 Конституції нас обмежує повноваженнями, тому ми будемо так спрацьовувати.

ТМ: Я розумію, що є процедури, я розумію, що все має бути дійсно за буквою закону, тому що мова йде про народного депутата, плюс про попереднього президента, і тут все повинно бути точно, буква до букви, за духом і за буквою закону. Проте, я з боку обивателя це питання поставив, тому що люди просто дивляться новини по телебаченню і не розуміють, що відбувається. Ось ця історія з картинами напередодні, виставка, музей, не музей. Потім прориваються в музей Гончара, сьогодні картини ці всі, які можливо, підкреслюю, були контрабандою ввезені, заарештовують, і так далі. Просто хотілося б, тому що це теж завдає шкоди репутації як країні, так і відповідним правоохоронним органам.

ІВ: Правоохоронці розуміють це. Але вони дають свою оцінку в межах Кримінально-процесуального кодексу. Люди, наші громадяни, дадуть свою оцінку, коли будуть голосувати. Тому тут ми прекрасно розуміємо, що я не можу собі дозволити проговорювати і оцінювати конкретну людину або її дії. Мені здається, що це справа кожного, наскільки ти відповідальний, наскільки ти поважаєш закон і наскільки ти слідуєш духу закону. А вже потім правоохоронці зроблять свої оцінки.

ТМ: Я вас розумію, бо ви при посаді, тому що, як був приклад, у президента Зеленського запитали на прес-конференції про його ставлення щодо плівок Деркача, так званих, з розмовою нібито Порошенка з нібито Байденом. Він відповів, і після цього адвокати Петра Олексійовича заявили, що означає президент політично змусив, і більш того, я дивився заяви, що нібито після розмови Венедыктової з Порошенком було відкрито справу в Офісі генпрокурора.

ІВ: З Порошенком – точно ні.

ТМ: Ой, вибачте, з Зеленським. Так, генеральна прокурорка поговорила з президентом, а потім порушили проти Порошенка кримінальне провадження про держзраду.

ІВ: Я взагалі не розумію, звідки у адвокатів можуть бути відомості, коли я і як з ким розмовляю. Проте в той день, я прекрасно пам'ятаю той день, це було 19 травня, тому що 19 травня була прес конференція народного депутата Деркача, 19 травня надійшла заява про злочин на моє ім'я, і 19 травня надійшла постанова суду, яка зобов'язувала внести відомості в ЄРДР. Це все було одночасно, в один день. Розумієте, оскільки день генерального прокурора розписаний, дійсно, я організовую роботу великого правоохоронного органу, в мене величезна кількість нарад, до своєї флешки я вже доходжу після 10 години. Тому це, якщо подивитися взагалі мої входи в ЄРДР. Зараз я намагаюся це робити в обідню перерву. Як правило, не виходить. І найбільша кількість входів у мене завжди після 10 вечора. Но я працюю зараз цілодобово, це нормальна історія. Тому мені здається, що президент Зеленський намагався щиро і чесно відповідати на запитання журналістів. Тому що А – він поважає журналістів, Б – він поважає глядачів, які дивились цю прес конференцію. Тому не треба його щирість і чесність, маніпулювати нею і якось використовувати в своїх цілях.

ТМ: Я запитаю щодо записів ще у вас, Ірино. Бо не перший скандал, коли прослуховуються розмови. Я розумію, що цим Служба безпеки займається, наскільки зараз відомо. Але, тим не менш, нам вдасться дізнатися рано чи пізно, хто записував розмову?

ІВ: Безпосередньо цих плівок? У нас цих вже плівок в нашій країні…

ТМ: Так, різні. У нас були плівки Гончарука, у нас в кабінеті ексголови Державного бюро розслідувань Труби велися записи, ми потім це все чули. Це можна зупинити і чи можна з'ясувати, хто за цим всім стоїть і як записують у таких кабінетах розмови?

ІВ: Щодо безпосередньо цих плівок, про які ми говорили, розслідування веде Державне бюро розслідувань. Я думаю, що зараз передчасно говорити про те, яким чином це записувалось, тому що, ми ж розуміємо, що варіантів може бути багато, в тому числі і ініціативний запис будь-кого з учасників. Тому тут треба розібратись, а потім вже говорити якісь речі.

ТМ: Учасників розмови ви маєте на увазі? Не виключено, що і з американського боку?

ІВ: Треба це з'ясовувати, треба проводити експертизи, робити будь-які припущення не можна, тому що ціна помилки достатньо висока. Тому мені здається, що нам треба розуміти, що правоохоронні органи мають стояти поза політикою, навіть внутрішньою, не говорячи вже про зовнішню політику, і розібратися вже в цій ситуації. Щоб не було жодних маніпуляцій, і правоохоронний орган не став інструментом політичних ігор.

ТМ: Однозначно, тому що це стосується і американської виборчої кампанії президентської, так що тут потрібно дуже акуратно, щоб і слідство провести ефективно, і щоб нас не звинуватили і не вплутали в цю історію. Ірино, ще питання щодо Порошенка і закриємо цю тему. Тому що багато кримінальних проваджень є, і багато справ в ДБР, але за всіма п'ятий президент проходить як свідок, і обговорюється широко про те, коли і чи станеться це підписання підозри. Тому що, пам'ятаєте, навіть перед відставкою вашого попередника, Руслана Рябошапки, ходили чутки про те, що нібито його звільнили, бо нібито підозри Порошенку не було підписано. Опоненти п'ятого президента з дня на день чекають, коли ж Венедіктова підпише, генеральна прокурорка, підозру народному депутату Порошенку. Що з цього приводу?

ІВ: Венедіктова підпише, коли будуть законні підстави, і це так. Звичайно, нам необхідно, правоохоронцям, провести певні процесуальні дії. Для того, щоб їх провести, свідок має з'являтися. Тому тут питання процесу. Наш Кримінальний процесуальний кодекс написаний таким чином, що наші слідчі дії, досудове розслідування, потім судові процеси можуть бути дуже-дуже довгими. То мені здається, що А – правоохоронці, звичайно, мають виконувати свою роботу, але Б – нам треба написати новий Кримінально-процесуальний кодекс. Тому що з таким Кримінально-процесуальним кодексом нам дійсно важко кудись добігати. І про це говорять всі правоохоронці.

ТМ: А ось та сама підозра, яка стосувалася призначення суддів до Вищої ради правосуддя, якщо не помиляюся, яку якраз не підписав Рябошапка, там як ви оцінюєте підготовленість цього документа?

ІВ: Я його оціню, коли ви побачите результат. Зараз я не можу говорити про будь-які процесуальні дії, це буде непрофесійно.

ТМ: Про всі резонансні справи, в тому числі про справи Майдану, про справу Одеси другого травня і багатьох інших ми поговоримо з генеральною прокуроркою Іриною Венедіктовою відразу після випуску новин. ... Ірино, ми зупинилися на питанні змін, зокрема, в Офісі генпрокурора. Не можу вас не запитати, ось я послався на слова Руслана Рябошапки про те, що можливо, серед іншого ... В одному зі своїх інтерв'ю не виключив Руслан Рябошапка те, що його відставка сталася через те, що не було підписано одну з підозр, зокрема Порошенку. Цих інтерв'ю у пана Рябошапки було багато після його звільнення з Офісу генерального прокурора. В одному з останніх він сказав, що не виключає, що ви особисто були причетні до його звільнення з посади, що це можливо пов'язано з Іриною Венедіктовою. Чи так це, Ірино, ви якось сприяли цьому?

ІВ: Знаєте, в якомусь інтерв'ю, "Фокус", коли брав зі мною інтерв'ю, написав – «роковая женщина». Оце мені здається щось такого ж. Я навіть потім подзвонила пані Тетяні, журналісту, кажу – звідки таке? Мені важко це прокоментувати, чесно. Мені здається, що ми йшли і один одного знали достатньо давно з паном Русланом. І в нас були різні дискусії, ми бачили один одного в різних робочих нарадах, ще коли була передвиборча кампанія. В мене нема жодних проблем сказати, що не так, відразу ж, людині в очі. Причому це відбувається і наодинці, і в колективі. І моя позиція завжди відкрита, конструктивна і професійна. І моя позиція не змінюється, коли в мене змінюється крісло. Тому мені важко зрозуміти, чому через три місяці карантину в нас з'являються нові якісь подробиці. Я не можу прокоментувати, я думаю, що може Руслан Георгійович потім ще щось прокоментує.

ТМ: Ми обов'язково у нього теж запитаємо і при можливості адресуємо ці запитання. Але так чи інакше, в день, коли відбулося голосування про відставку генерального прокурора Руслан Рябошапка обіцяв повернутися, тобто, він сказав, що я ще повернуся. Тому, я думаю, що і в Україні ми його ще побачимо. Тому що, наскільки розумію, зараз він перебуває на території Франції, через карантин не може виїхати.

ІВ: В мене була чітка претензія, що в справах, якими займалась ДБР, не було 1300 процесуальних керівників призначено. І коли я отримую листа, що ця інформація не підтверджується і не відповідає дійсності, і відкриваєш ЄРДР і бачиш цих 1322, мені здається… То це так собі питання. І це професійна претензія. Відкрита на відкриту. А все решта, мені здається, це якась образа. Образа не може бути у людей, які займають державницькі позиції. Ми же тільки про державницькі інтереси, нічого такого особистого між нами бути не повинно.

ТМ: : Однозначно, тим більше, коли мова йде про такі посадки і про роботу генеральної прокуратури, з якої так багато надій пов'язує українська громадськість. Я поясню, про що я говорю - з кожним новим главою ГПУ українці розраховують, що якось можуть просунутися, серед іншого, і найрезонансніші справи. І ось я хочу про них зараз з вами поговорити, Ірино. Тому що багато генпрокурорів змінилося, але ось уже справа Майдану, і відповідей на питання, які чекає українське суспільство протягом майже семи років, їх як і раніше немає. Я знаю, що підслідність змінилася, що зараз передана робота в Державне бюро розслідувань, перш цим займався Слідчий комітет Горбатюка в генеральній прокуратурі. Але впевнений, що в вашому фокусі уваги ці десятки томів справ знаходяться. На якому етапі тут слідство?

ІВ: Я вам хочу сказати, що я дуже занурена в цю справу, тому що, коли я була виконуючою обов'язки голови ДБР, якраз за мою каденцію і відбувався перехід слідчих прокурорів з Офісу генерального прокурора в слідчі ДБР. І безпосередньо мені тоді підпорядковувалось управління Майданом. Зараз я так само бачу і заслуховую свого заступника, який керує цим напрямком щодо Майдану. Ви знаєте, мені здається, що ми дуже просунулися в цих справах. Якщо навіть подивитися сайт і ДБР, і Офісу генерального прокурора, скільки взагалі видається підозр, скеровується обвинувальних актів, це дійсно динаміка колосальна. Проте, чи готове наше суспільство отримувати дійсно цю динаміку. Тому що, якщо подивитися, от правоохоронці зараз ідуть рівно, знаєте, от просто тримають сторону закону. І що ми бачимо? Ага, тут ви затримали омегівця – як так – піднімається бунт, тут ви затримали людину, яка була причетна, ми знаємо, до інших подій, і знову піднімається бунт. Тому, коли в нас громадянське суспільство бере на себе роль відразу ж прокурора, адвоката, судді і бога, правоохоронцям, звичайно ж, важко виконувати свою функцію, але вони все одно її виконують. От що стосується справ Майдану, треба мабуть зробити якийсь такий договір громадянський, або ми хочемо знати правду і сприймаємо її, і її відкрито пізнаємо в суді. Або тоді давайте ми не будемо займатися деклараціями. Це дуже важлива історія. Ми всі стоїмо на тому, що відбулася Революція гідності, але правоохоронці не займають будь-яку сторону. Правоохоронці проводять розслідування і підтримують державне обвинувачення. Вони не можуть замовчувати. Якщо був труп, він не розсмокчеться, цей факт не розсмокчеться. Його треба розслідувати і прийняти законне рішення.

ТМ: Ми пам'ятаємо, очі у Феміди зав'язані, вірно? І тут немає місця емоціям, і немає місця особистим стосункам. Звичайно, питання і історія того, що сталося вкрай політизована, і це ускладнює роботу. Але так чи інакше, Ірино, це не аргументація для органів слідства.

ІВ: Абсолютно ні. Тому ми рухаємося, ми розуміємо це все, і ми рухаємо в цьому напрямку.

ТМ: Відповіді на головні питання, зокрема, хто стояв за вбивствами, організатори …

ІВ: Я думаю, що ми отримаємо, слідство просувається, я думаю, що ми отримаємо і на це відповідь так само. Тому що можливості сучасного світу можуть нам надати їх. Знов-таки, не хочу давати якихось обіцянок таких, знаєте, давати декларативних гасел.

ТМ: Про терміни не питати, так?

ІВ: Про строки я би не хотіла зараз говорити, але ми об'єктивно рухаємося кожного дня. В нас там молоді завзяті професійні прокурори, після реформи, слідчі, які так само хочуть показати результат, які замотивовані на розслідування ефективне. Тому нема підстав вважати, що щось десь буде замовчуватися або приховуватися в угоду політичних вподобань. Ні. І слідчі, і прокурори рухаються там.

ТМ: Я чому про це запитую, тому що не виключено, що час втрачено, що потрібно було розслідувати по гарячих слідах, ми пам'ятаємо спиляні дерева, ми пам'ятаємо, що якісь камери чомусь потім не знімали або зовсім зникли, і записи з цих камер. І так далі, і так далі.

ІВ: Є такі речі, але це знов-таки риси до цих епізодів. Я думаю, що суспільство, прийде той час, коли і правоохоронці, і суспільство зможуть надати оцінку цим подіям.

ТМ: Шість років виповнилося поточного року з дня трагедії в Одесі. Тут теж поки немає відповідей? Що в цій сфері, у цій справі, чи можна пов'язувати якісь надії з тим, що після приходу вашого до генеральної прокуратури процес буде активізований, процес слідства я маю на увазі.

ІВ: Я хочу сказати, що тут не питання прізвищ генеральних прокурорів. Справи і по подіям 2 травня так само рухаються, деякі з них зупинені щодо розшуку підозрюваних, це об'єктивне. Деякі, ми прекрасно розуміємо, вже знаходяться з обвинувальними актами, по деяким слідство триває. Звичайно, це така ж ситуація, як і в справах Майдану, об'єктивно. Є інші деталі. Але, що стосується розслідування, воно просувається. Це також трагічні події в історії нашого суспільства, і, звичайно, правоохоронці мають надати відповідь – що ж відбувалось.

ТМ: А тут є місце політиці і політичній кон'юнктурі? Я чому питаю, ось в цьому році президент Зеленський розмістив у себе на сторінці в Facebook публікацію, де сказав, що ми повинні отримати відповіді, має бути проведено об'єктивне слідство. І теж, ось як ви говорили, на нього линув шквал критики від одного з, нечисленного, але все-таки табору української громадськості, або політичного сегмента, за те, що як це так ти взагалі написав про це.

ІВ: Загинули люди, загинули громадяни України, і це закон вимагає це розслідувати. Я вже мовчу про те, що це вимагає справедливість, чесність, здоровий глузд. Взагалі, будь-які людські почуття це вимагають. Це закон вимагає, і, звичайно, ми рухаємся в цих вимогах.   

ТМ: А тут сліди не заметені остаточно?

ІВ: У нас є можливості розслідувати ці справи, я не бачу глухого кута.

ТМ: Приймається. Тоді тут не втрачаємо надії, зокрема. Так, справа Олеся Бузини. Я прочитав у ЗМІ про те, що ви зустрічалися з матір'ю Олеся Бузини, що, зокрема, прокурорська група була оновлена і збільшена, і представник Офісу генерального прокурора є в цій прокурорській групі. Що тут?

ІВ: Ви знаєте, що тут справа вже, вона слухається в суді. Питання в тому, що у присяжних закінчився строк повноважень. Нажаль, знову ж таки, це питання до нашого Кримінально-процесуального кодексу, тому що в нас можна процеси затягувати до нескінченності, в принципі. Тому зараз триває, сьогодні знову було засідання судове, наступне, мені здається, 5 червня. Сьогодні триває підбір присяжних, робота в цьому напрямку. Збільшена група прокурорів. Щодо виконавців – в суді, щодо замовників, організаторів – слідство працює. Але, ви ж розумієте, що якраз є такі справи, мені здається, що в справі Бузини, тут дійсно встановити замовника важко. Проте ми не втрачаємо надії і працюємо в цьому напрямку.

ТМ: Так, сьогодні, буквально за дві години до нашої зустрічі, Ірино, з'явилася публікація в ЗМІ, зокрема, видання "Новий час" пише: у справі Стерненка змінили старшого групи прокурорів, підозра активісту підписана. Соломія Бобровська, народний депутат, про це повідомила. Чи так це, що підписана підозра активісту Стерненку?

ІВ: Мені не відомо про те, що підписана підозра. Проте, знов-таки, я намагаюсь не занурюватися в цю справу, тому що вона отримує якийсь-такий дивний окрас. І мені здається, що генеральний прокурор має займатися системними нападами і системною проблематикою. В даному випадку в мене абсолютно в курсі заступник, який керує цей напрямок. Я думаю, що це питання треба скеровувати до нього. Мені невідомий факт того, що підозра підписана, вручена, чи щось інше.

ТМ: У нас часом народним депутатам видніше, вони звідкись, звідусіль отримують інформацію і все знають.

ІВ: Я вже із ЗМІ про підозру цю чую три тижні, мені здається, її вручають кожного дня.

ТМ: Так, про це є повідомлення, крім того, чекали, так, напередодні, що це трапиться, і прийшов, навіть сам Стерненко про це говорив, приходячи в СБУ. Але тут теж дуже складне питання. Приходять прихильники, палять фаєри, проводять акції протестів. Це взагалі трактується як тиск на органи слідства, на правоохоронні органи?

ІВ: Ми це не трактуємо. Хоча, звичайно, можна трактувати по-іншому, але ми розуміємо напруження в суспільстві. Тому є речі, які дійсно виходять за межі розумного, нормального, і законного. Але якщо, ну, я говорю зараз стосовно себе, якщо я можу якимсь чином не звертати увагу на такі речі, які стосуються особисто мене, і залишатися професіоналом, виконувати свою роботу, – я це роблю. Ми прекрасно розуміємо, що всім важливі розумні строки досудового розслідування, і абсолютно логічно – передати справу в суд, для того, щоб був гласний процес, для того, щоб сторони відстоювали свої позиції. І історія передачі справи до суду – це правильна історія. Я не розумію, чому в нас зараз такі маніпуляції на стані досудового розслідування. Тому що, коли зібрані матеріали, вони вже передаються в суд – будь-ласка, давайте всі будемо давати оцінку.

ТМ: Це теж, з цього теж можна зробити висновки, я думаю, коли ось така реакція і така збудженість. Невинна людина, йому ж …

ІВ: Я жодних висновків, жодних оцінок надавати не буду, вважаю це неправильним. Я вважаю, що це буде неправильно. В принципі, про цю ситуацію дуже багато в ЗМІ, я думаю, що кожен може оцінити.

ТМ: Так, я теж не хочу детально зупинятися. Ви сказали "особисто про мене, те, що стосується особисто мене". Я зачеплюся за ці слова, Ірино. Навколо вашої персони теж багато, журналістські розслідування, вас там біля будинку зустрічають чи не щодня вранці, біля ганку, що називається.

ІВ: Було діло, так.

ТМ: Я дивлюся, остання історія, яка мене вразила, коли ви привітали з Днем перемоги в Facebook своїх підписників, і там почалася якась хвиля, що мовляв як це так, як могла Ірина Венедіктова поставити пісню Льва Лещенка "День перемоги", це ж Усе. І що, як ви, по-перше, ставитеся до цих, давайте я назву це інформаційною кампанією, яка навколо вас розгортається. Чи сприймаєте близько до серця і хто за цими всіма рухами тіла, медійними, інформаційними, може стояти, на ваш погляд? ви ідентифікуєте?

ІВ: По-перше, я розуміла, куди я йду. Я вже дуже доросла дівчинка, і я розумію, що якщо ти заходиш в політику… Коли я заходила народним депутатом, я вже оцінювала всі ризики, як зміниться моє життя, коли я просто заходила в передвиборчу кампанію народного депутата. Коли я стала генеральним прокурором, я розумію, яку я посаду займаю, я розумію, що журналісти, виконуючи свою роботу, дають певну інформацію для громадськості. І розумію, що я – та їжа, яку не тільки журналісти споживають, але й різноманітні політичні опоненти. Тому я абсолютно адекватно сприймаю реальність. Що стосується, що зустрічають «у входа», да, це неприємно, я вам хочу сказати, але, з іншого боку, це, для мене це не протизаконно, і для мене це не представляє жодної проблематики. Що стосується якихось там нападів в ЗМІ, знов-таки, в нас все чітко прочитується. І коли я тут вже достатньо довгий період, я розумію, хто за якими ЗМІ знаходиться, хто які там пише статті, тобто, воно після певних місяців, воно все читабельно. І знов-таки, до цього ставлюсь адекватно. Що стосується Facebook, я люблю Facebook. Я його дійсно сприймаю, як сторінку, де можна спілкуватися з різним колом учасників. Після того, коли до мене стали приходити, там, півтори тисячі коментів, знаєте, за декілька годин, я зробила аналіз професійний, замовила цей аналіз, і хочу сказати, що 80% ботів.

ТМ: Порожні сторінки, так.

ІВ: Ботів, які пов'язані з певними політичними гравцями.

ТМ: Це управляється певними алгоритмами в соціальній мережі.

ІВ: В мене є така гарна робота, проведена професіоналами, може, коли-небудь, я її на своїй же сторінці в Facebook опублікую, обнародую, щоб вона стала публічною.

ТМ: Тобто, хто організовував, так, атаки цих ботів?

ІВ: Да, в мене є об'єктивна картинка, хто за цим стоїть і як це, і чому це робиться – для мене зрозуміло. Але, знов-таки, що я зробила після цього? Я закрила свою приватну сторінку для коментів. Я розумію, що я публічна особа, але є такі речі, які все ж таки, хочеться залишати для себе. І все отримуючи це дослідження, цю аналітику, я закрила сторінку для коментів, приватну сторінку для коментів.

ТМ: А ви зараз не можете сказати, хто стоїть за організацією цих ... Не як генпрокурор, а як особа цивільна?

ІВ: Дивіться, у нас же будь-який негатив – це піар. І знов-таки, як особа, яку десь там негативом намагаються поливати, воно завжди чомусь на нашому етапі розвитку суспільства спрацьовує в плюс. Тому я не буду піарити цих прекрасних людей.

ТМ: Ну звичайно. Таку помилку допустити, привітати з Днем перемоги, це звичайно, Ірино, ви ... Є за що критикувати, півтори тисячі коментарів за кілька годин …

ІВ: Ви знаєте, для мене День перемоги – це День перемоги. В мене два діда повернулися, в мене двоюрідна бабця була в Німеччину вивезена, тому для мене це свято перемоги, і воно таким буде залишатися. Я думаю, що коли я поставила пісню, яку виконував Лев Лещенко, я її поставила 75 року. Тому що, знову ж таки, пісня з мого дитинства, вона пов'язана з перемогою. Але зараз нове покоління виросло людей. І для них цей виконавець асоціюється з абсолютно іншими людьми. Тому я ж розумію, що я публічна особа, і я своїми діями можу почуття інших людей, громадян, на яких я працюю, зачепити, я цю помилку виправила. Я вважаю, що так, як публічна особа я вже мушу враховувати це. Але знову ж таки, для мене день 9 травня – це День перемоги над таким, знаєте, ворогом… Невідомо, де б ми були.

ТМ: Звичайно. І для мене однозначно теж. Просто я думаю, що в цьому випадку, в разі цього кейса теж можна зрозуміти, припустити, хто міг би стояти за цією історією. Як і з журналістськими розслідуваннями, Ірино. Ось я дивлюся, з'явилася в одному з, добре, про колег ... Журналістське розслідування, потім афілійовані громадські організації підтримали результати розслідування, а потім в НАБУ відкрили кримінальне провадження за недекларацію…

ІВ: Правильні спікери сказали, в Faceboоk, воно вже таке читабельне.

ТМ: І все дуже, гранично прозоро.

ІВ: Гранично, так. Мені здається, що в нас настільки розумні люди, вони все бачать, все розуміють, навіть раніше, ніж все починає там розкручуватися. Але, що показала отака ситуація безпосередньо з 9 травня. Я не думала, що в нас настільки є цей конфлікт. Коли я йшла ще в народні депутати, ідея була яка – зшити країну. Зшити країну. І мені здається, що на сьогоднішній день ми всі мусимо її зшивати. А ви бачите, оці зерна, які були покладені, розрізнення, ненависті, нерозуміння одне одного – воно має місце на жаль.

ТМ: Більше того, ці зерна проростають, вельми успішно, тому що окремі політики та політичні групи отримують задоволення від того, що поливають добряче ці зерна, підживлюють, підтримують ці настрої, підігрівають. Не знаю, можливо, якщо б цю інформаційну кампанію щодо вашої публікації, вже не будемо до цього повертатися, не реалізували, що не втілили в життя, можливо, цієї б дискусії не було. І в черговий раз суспільство не було б поділено - а хто асоціює Лещенка з чимось, а хто не асоціює.

ІВ: Ви знаєте, я це так наочно побачила, для мене це була така наочність. І я вам хочу сказати, що треба зрозуміти, хто ми. Ми – творці, чи ми руйнівники. Якщо ми творці, то ми мусимо по-іншому себе поводити. Для мене немає різниці, на якій я мові говорю, да, в принципі. Ви говорите зараз російською, я – українською, тому що я публічна особа, я говорю державницькою мовою. Всюди зараз намагаюсь. Але вдома я говорю російською мовою. Зараз можливо, хто це почує, так само буде говорити. Але я з Харкова, і мій дім в Харкові, і що ми з цим зробимо? Але, з іншого боку, нема жодних проблем, які ми, якщо ми хочемо жити разом, і будувати нашу країну. Патріоти – ті, хто будують країну. Це патріоти. Мені здається, що ми всі маємо бути патріотами і будувати, а не розподіляти людей.

ТМ: Навіть нічого додати, Ірино, нічого додати. Підписуюся під кожним сказаним вами словом. І незважаючи на те, якою мовою ми в цей час будемо говорити, це зрозуміло для багатьох сьогодні в Україні.

ИВ: Абсолютно.

ТМ: До речі, мені сподобалося, про це і президент говорив на прес конференції - це питання не повинно стояти. А ті, хто його піднімають і в черговий раз це актуалізують, я маю на увазі не тільки питання мови. Віросповідання, релігії, історії, і так далі, і так далі. Це повинно залишитися в минулому. У фінальній частині нашої розмови, Ірино. Генеральним прокурором при президенті Володимирі Зеленський не дуже просто, тому що, ми знаємо, частиною його кандидатської виборчої кампанії, був слоган, ми пам'ятаємо його напевно виразніше багатьох інших, на зелених білбордах, - весна прийде, садити будемо. І тепер щовесни це актуалізується подвійно. Перш за все, я хочу запитати: ви до цього підходу як ставитеся? Ось до підходу, до вимогливості, чи що, в цьому відношенні? Весна - значить потрібно показати? Це правильно, тому, що планка відразу висока, або все ж, часто говорять, і представники правоохоронних органів, органів слідства - ну, слухайте, тут не можна прив'язуватися до місяця, до дати або до дня, тому що все-таки тут складніше все.

ІВ: Я вам хочу сказати, що ми саджаємо, і саджаємо кожного дня, насправді. Просто в нашому суспільстві є певні особи, яких, от це такі маркерні точки. Тому звичайно, тут треба виходити тільки з вимог закону і, звичайно, розуміючи, що ці процеси посадки – вони ідуть, і вони будуть іти незалежно. Проте наше суспільство хоче топ-посадок, хоче топ-посадок тих людей, які багато років обкрадали нашу державу. Тих людей, які призвели свідомо до того стану, в якому ми зараз находимося. А ці топ-посадки, вони стосуються корупційних злочинів, вони конкретно прописані в Кримінально-процесуальному кодексі. Це – підслідність НАБУ і САП. Тому ми знов-таки, я повертаюсь, нам треба знайти свого чи свою Лауру, яка за наступний, чи який в наступні п'ять років, я, як генеральний прокурор, допоможу, і думаю, що всі правоохоронці допоможуть, показати ці топ-посадки. Але зараз ми все одно виконуємо свою роботу. І кожного дня в нас скеровуються акти до суду.

ТМ: Тут дуже важливим є питання критерію, до підходу оцінки, зокрема, роботи генерального прокурора. Ось як його можна позначити? Тому що хтось це вимірював у публікаціях в Facebook, я не буду конкретизувати, хто. Затримали якогось дрібного чиновника десь в регіонах, він вкрав дві тисячі гривень, кожну соточку ось так розкладали на підлозі, виходила красива фотографія, публікували в Facebook, і говорили - ми боремося з корупцією. Хтось говорив - ми завели сто тисяч кримінальних проваджень, відкриті ці справи, триває слідство. Як визначити критерії, щоб можна було обивателю, середньостатистичному українцю оцінити роботу керівника, про вас давайте, про Офіс генпрокурора.

ІВ: Я думаю, що кожен генпрокурор, прийшовши на посаду, поставив для себе певні задачі. Тобто, це ж зрозуміло, це правильно. Я скажу про себе. В мене є чітко стаття 9 закону про прокуратуру, що я мушу, можу і взагалі повинна робити. Але в мене є, звичайно, така, знаєте, конкретизація цього. По-перше, треба зробити так, щоби правоохоронні органи працювали, як годинник. Це координаційна робота. І мені здається, що з першого тижня її демонструвала і по наслідкам координаційних робіт я роблю висновки і це приводить до результатів. Тому координація з правоохоронцями – це основне. Причому ми бачимо, що рівень злочинності зростає, ми бачимо системні спалахи і ми мусимо так само прикладати всіх зусиль, щоб цього не було. Після того, що координація, це захист прав окремих людей. Це як люди утримуються в СІЗО, скільки, як, і так далі. Це різноманітні негласно-розшукові слідчі дії, які бувають, на жаль, незаконні і використовуються потім не заради розслідувань, а заради шантажу, маніпуляцій, і ми бачимо, до речі, і щодо зараз наших топ-політиків так само. Так само захист прав і законних інтересів окремої особи щодо катувань, наприклад, нам треба захищати просто громадянина України. Я вам хочу сказати, що, мені здається, це на третій день мого, моєї посади генерального прокурора, мені було дуже приємно, коли мені, я змогла людині допомогти, все ж таки для того, щоб вона, щоб її права були забезпечені і вона не проводила дні в СІЗО. Це було в абсолютно законний спосіб, і я цим пишаюсь. Я багато роблю чогось непублічного, і от такі речі я ними пишаюсь саме для себе. Третя для мене важлива історія – це представництво інтересів держави в судах. Нам треба повертати гроші, які були в нас забрані, і вже за останні два місяці два мільярди прокурори відстоюють. Я бачу ,що треба закінчувати. Новий Кримінально-процесуальний кодекс…

ТМ: Я розумію, що ви про це можете говорити багато, і мене в цьому сенсі тішить, що в якості критеріїв та вимог до своєї роботи у вас тривалий список і перелік.

ІВ: Ну і реформа прокуратури, я не можу не сказати. Треба завершувати.

ТМ: Ірино, я дякую вам за розмову, велике спасибі. Я бажаю успіху вам у вашій роботі. Чекають дійсно в українському суспільстві посадок, ефективності правоохоронних і антикорупційних органів, я підкреслюю це двома червоними рисками. Дуже суттєво, це дуже суттєві запитання. Спасибі ще раз, дякую.

ІВ: Дякую, дякую, що запросили.

ТМ: Ірина Венедіктова, генеральний прокурор України, була гостею програми "Україна з Тиграном Мартиросяном".