"Коронавірус, напевно, спати лягає": Євген Комаровський про карантин та епідемію

"Я хочу розуміти, чому о 18:00 кінотеатр можна відкрити, а о 22:00 - не можна. Я не розумію"

"Коронавірус, напевно, спати лягає": Євген Комаровський про карантин та епідемію

У студії програми "Час Голованова" - лікар-педіатр вищої категорії, кандидат медичних наук Євген Комаровський.

Щоб подивитися відео програми, перейдіть в кінець інтерв'ю.

Василь Голованов: Це "Час Голованова" і ми готові розпочинати. І, як я і обіцяв, прямо зараз з нами на зв'язку – відомий лікар Євген Комаровський. Євгене Олеговичу, доброго вечора, радий вас бачити.

Євген Комаровський: Доброго дня, Василю, здрастуйте, здрастуйте, телеглядачі.

ВГ: Євгене Олеговичу, скажіть, будь ласка, традиційне моє перше запитання, чим зайняті ваші думки останнім часом?

ЄК: Постійно багато роботи. Дуже багато роботи, свої проєкти, живу своїм, за великим рахунком, життям. Дитячі хвороби нікуди не зникають. Зараз дуже-дуже сильно, особливо після карантинних обмежень, коли всі посиділи вдома, і раптом батьки з'ясували, що у них є діти, у дітей є запитання, що з дітьми взагалі іноді треба розмовляти. Дуже загострилися сімейні проблеми. Я, завдяки тому, що багато сторонніх активностей зараз зникло, підготував, наприклад, проєкт, про який я багато років мріяв, на нього все часу не знаходив, а тепер зробив проєкт, який називається "Короткий курс початківця тата". Зараз ось готуємо новий проєкт для майбутніх, для сучасних бабусь. Загалом, коротше кажучи, дуже не нудно.

ВГ: Круто. Я пам'ятаю ваші попередні відео, де ви про бабусь так завжди критично висловлювались, що вони там за ще радянськими своїми науками за дітьми дивляться.

ЄК: Ви знаєте, зараз дуже-дуже багато змінилося. Я саме хочу розповісти всім про те, що бабуся 21 століття не має нічого спільного з бабусею століття 20. Тому що в технологіях догляду за дітьми, життя з дітьми змінилося практично все, абсолютно все - і способи отримання інформації, і системи дитячої безпеки, і система харчування, і медичне обслуговування, і уявлення дуже багато про те, що таке добре і що таке погано. І головне, напевно, весь світ зрозумів, що бабусі повинні займатися не внуками, а дідусями. І це також дуже важливо, і цим треба, ось цьому всьому треба вчити.

ВГ: Так, нажаль, останнім часом бабусі зрозуміли, що вони мають займатися не лише дідусями, але і своїм власним здоров'ям, тому що в зоні ризику, в першу чергу, від COVID-19 саме люди похилого віку. Скажіть відверто, пане Євгене, ви втомились від карантину, від COVID-19 із пандемією, і все, що з цим пов'язано?

ЄК: Ну, я не можу сказати, що я якось дуже сильно втомився від самого коронавірусу, тому що я в основному займаюся тим, чим я і раніше займався - інформаційним забезпеченням запитів суспільства. Інше питання в тому, що мені зараз зовсім вже хочеться переключитися на свої звичні справи і перестати займатися коронавірусом, особливо з урахуванням того, що цю тему все більше і більше політизують. І тому кожне слово про коронавіруси, тут же починаються набіги ботів, великих експертів, у нас же зараз всі вірусологи, і так далі, які починають міркувати на тему "скільки тобі заплатили", на чию воду ти ллєш млин, що ти нам хочеш продати цього разу… Тому щиро хочеться триматися від усього цього подалі, працювати на обмежене коло адекватних людей і поменше взагалі зв'язуватися з усім тим, що я бачу в коментарях.

ВГ: Пане Євгене, наступні пів години коло адекватних людей, наших глядачів, які готові вам ставити запитання і про COVID-19, і про дітей, і, можливо, просто про ситуацію в країні. Ви готові відповідати?

ЄК: Звичайно, так, так.

ВГ: Я розпочну з інформації, нашим глядачам розкажу, що Україна на межі посилення карантину. Показник захворюваності на коронавірус сягнув 58 осіб на 100 тисяч населення. Про це йшлося на селекторній нараді у президента. Нагадаю, прем'єр Денис Шмигаль раніше зазначав, що у випадку 60 хворих людей на 100 тисяч населення доведеться повертатися до обмежень на рівні країни і окремих областей. Зокрема, в Києві карантин уже посилили: обмеження торкнуться ресторанів, кінотеатрів і масових заходів. …Окрім столиці, не готові до послаблення 11 областей. Найбільше нових хворих виявили на заході країни: у Львівській області 143, на Рівненщині і Закарпатті – по 72, останній регіон має ще й найвищу завантаженість ліжок – понад 70%. Що ж до можливого закриття літніх  курортів, то в МОЗ сподіваються – до цього не дійде. …Тим часом, у поліції повідомили, що лише за останню добу виписали 484 протоколи ресторанам, нічним клубам, іншим закладам, де порушували карантин. Я хотів би поставити, пане лікарю, вам запитання: чи виправдано, і чим може бути виправдане обмеження до роботи кінотеатрів і ресторанів до 22-ї години? Жартують у соцмережах: а що після 22-ї починається, якийсь вирує вірус вдвічі сильніший?

ЄК: Коронавірус спати лягає, напевно. Ось завжди, коли подібні обмеження вводяться, коли ми чуємо таку заяву від мера… це ж не Кличко придумав, що кінотеатри повинні бути закриті після 22-ї, правда? Ну це ж очевидно. Тобто, очевидно, що цю пораду - закрити кінотеатри після 22-ї дав йому хтось. Ось завжди хочеться, найбільше в світі хочеться, щоб, коли мер озвучує якусь інформацію, - мер, президент - він розповів людям, що це не я придумав, що це мені вклали в вуха, ось Вася, Петя, конкретно прізвища людей. Ну ось, дивіться, є проблема - кінотеатр, закрите приміщення. Закрите приміщення. Інтенсивність повітрообміну в кінотеатрі і відстань між людьми в кінотеатрі визначає ступінь ризику. Усе. Тобто, при чому тут час доби, я, чесно, не розумію. Ось, чесно. Якби нам сказали - ось, кінотеатр, у нього, в цьому кінотеатрі швидкість обміну повітря така-то, ось ми дозволяємо при такій системі вентиляції проводити там заходи. Немає цієї системи вентиляції - цей зал не має права працювати. Тобто, ось головні чинники. Чому раптом час став обставиною, я не знаю як лікар. Можливо, є якісь нові відкриття київських епідеміологів, будемо чекати, коли вони з нами поділяться. Ось це головне, Василю. Не можна людей приймати за, не тільки людей, навіть фахівців, з одного боку. Я хочу розуміти, чому о 18:00 кінотеатр можна відкрити, а о 22:00 - не можна. Я не розумію. Я взагалі вважаю, що будь-які збори людей у закритому приміщенні - це ризик. Я б міг зрозуміти, наприклад, що особи старші 40 років, або, припустимо, старші 50 років, не допускаються в кінотеатри від слова «взагалі». Тобто, ні на які культурно-масові заходи люди з групи ризику не допускаються. Ось це - зрозуміло. А при чому тут 22:00 - не зрозуміло нікому.

ВГ: Так, ви сказали про закриті приміщення. Й одразу є запитання від наших глядачів. Марина запитує, чи можна ходити в басейн?

ЄК: Знову-таки, дивіться, чому... По-перше, є відкриті басейни - це взагалі чудово. У будь-якому басейні... Через воду вірус не передається. У басейні, в будь-якому, ризик - не процес плавання. У басейні ризик - це місце, де ви переодягаєтеся, ось ці всі шафки, одяг. Чи вдається там дотримуватися соціальної дистанції, яка там система вентиляції. Тобто, якщо, в принципі, все організовано нормально, я не бачу.. Басейн - багаторазово менш ризиковано, ніж будь-який автобус чи тролейбус у місті Києві.

ВГ: Наступне запитання: чи небезпечно купатися у відкритих водоймах під час пандемії, чи небезпечно і в звичайний час?

ЄК: На сьогодні немає ніяких даних про те, що купання у водоймах є фактором ризику в плані інфікування коронавірусною інфекцією.

ВГ: І знову, продовжуючи тему відпочинку на воді, тепер на морі: запитайте, будь ласка, в лікаря, як він дивиться на відпочинок у Туреччині, їхати чи ні, а то з цим вірусом не знаєш, що робити з проплаченими турами, дякую.

ЕГ: Я, якби у мене був проплачений тур до Туреччини, я б поїхав.

ВГ: Я вас почув. Я думаю, що і наш глядач. Тому що так, ми не можем брати на себе відповідальність, ми лише можемо сказати, як би ми в тій чи іншій ситуації зробили.

ЄК: Я вам чесно скажу, що я зараз веду перемовини, в принципі, з нашими людьми в Анталії, активно з'ясовую, що там і як. Як тільки більш-менш щось проясниться для мене, більш конкретно, буде у мене інформація, я доведу її до загального відома.

ВГ: Наступне запитання від Олексія Мочанова. Цитую: запитай, будь ласка, чи правильно з Днем медика вітати всіх медиків, включаючи тих, хто «крохоборить» і в рахунках приватних клінік, одне і те ж під різними назвами процедур і препаратів пише двічі і тричі. Комаровський - авторитетний експерт, поважаю його точку зору дуже, нехай дасть рекомендацію, як не дати себе обдурити на гроші в приватній клініці. Є досвід.

ЄК: Ну, я знаю досвід Олексія, я, в принципі, розумію, про що все це йдеться. Перше: в принципі, будь-який, ви ж розумієте, що ми вітаємо з Днем Конституції купу народу, який щодня порушує Конституцію, розумієте. Ми дуже часто у всіх наших привітаннях дуже-дуже некоректні, м'яко кажучи. Тому, звичайно, ось це, наші постійні привітання зі святами звучать не дуже коректно. Я взагалі вважаю, що День Конституції в нашій країні, День захисту дітей, День медичних працівників - це дуже сороміцькі свята. Дуже сороміцькі свята, в принципі. Тому, я вважаю, що ми взагалі не заслужили такі свята відзначати, м'яко кажучи. І коли ми з ними вітаємо один одного, то ми дуже-дуже лукавим, м'яко кажучи, ось. Що ж стосується приватних клінік, деяких, якщо хтось подекуди у нас деколи заробляє не тільки на лікуванні, але й на вигадуванні неіснуючих діагнозів, на призначенні надлишкової кількості аналізів, на відсотках від непотрібних обстежень та призначених ліків, то приватна особа, яка звернулася в клініку, ніколи не може, ну, тут в більшості випадків не може сказати, обманюють її, чи ні. Ось саме для цього між людиною, яка отримує медичну допомогу, і клінікою, яка цю допомогу надає, повинен бути посередник. Теоретично - це страхова компанія, яка повинна контролювати відповідність лікувального процесу сучасним досягненням медичної науки, і боротися за права свого клієнта. Ось, це логіка. Ось, і реформа охорони здоров'я полягає саме в цьому: в тому, щоб між людиною і тим, хто її лікує, був посередник, максимально зацікавлений у тому, щоб вилікувати нас у мінімально короткий час за мінімально витрачені гроші.

ВГ: Наступне запитання буде від киян, яким сьогодні наші журналісти дали таку можливість - поставити запитання пану Євгену Комаровському. Тож, увага на екран.

- Коли закінчиться карантин? Коли закінчаться ці страждання?

- Я так розумію, маску носити не обов'язково?

- Хай буде здоровий.

- Як довго триватиме цей коронавірус і як з ним боротися?

ВГ: Євгене Олеговичу, ви почули запитання.

ЄК: Так, почув запитання. По-перше, дякую, що побажали здоров'я. Ось, вже дуже багато разів епідемія коронавірусу показує, що давати тут прогнози - дуже заняття невдячне. Ми дійсно стикаємося з ситуацією, з якою ані сучасна епідеміологія, ані взагалі людство ніколи раніше справи не мали. Ну ніколи раніше не було ситуації, коли на землі живе така кількість людей, більше восьми мільярдів, і тут з'являється раптом інфекційний об'єкт, до якого ніхто не має імунітету. Тобто, такого не було, тобто, давати прогнози ну дуже, дуже складно. Я, в принципі, припускаю зараз, хоча я вже кажу, я вже боюся щось припускати, що в найближчий рік, ну, до наступної осені, не до цієї, а до наступної осені, ця тема буде мусуватися надзвичайно активно. Надзвичайно.

ВГ: Батьки цікавляться, ось Арсен, наприклад: чи варто продовжувати дистанційне навчання і як це вплине на здоров'я дітей?

ЄК: Ну, дивіться, моя думка тут однозначна: при всьому при тому, що немає ніби правил без винятку, для абсолютної більшості дітей коронавірус реальної загрози не представляє. А ось навчання в домашніх умовах - це реальна загроза і здоров'ю дітей, і психічному здоров'ю батьків, і це катастрофа, за великим рахунком, для країни. Тому що діти, якщо діти навчаються вдома, а поруч з ними знаходяться непрацюючі дорослі,  - це катастрофа для країни і для людей, вони не мають засобів до існування. А якщо батьки залишають дітей і йдуть працювати - то це ще більший ризик, реально. Тому що діти, залишившись без нагляду, мають шансів загинути і накоїти дурниць значно більше, ніж при коронавірусній інфекції. Тому на сьогодні я вважаю, на сьогодні, ми всі все-таки повинні готуватися до того, що 1 вересня діти йдуть до школи. Тому зараз треба думати не про те, йдуть вони до школи чи ні, а про те, в які школи вони йдуть. І коли я говорив, наприклад... І причому я бачу навіть по тому, яка зараз кількість ботів і не дуже розумного народу в коментарях, які розповідають про те, що Комаровський хоче погубити всіх дітей і розказує про соціальне дистанціювання в школах... Соціальне дистанціювання в школах, суть його в тому, що в класі має бути не 30 осіб, а 15, наприклад. І що за партою можуть вони сидіти по одному. Хоча б. А ось на перервах, коли вони бігають на перервах, їх треба виганяти по максимуму на свіже повітря. І нам зараз треба думати про те, як ми змінимо кількість дітей у класах. Раз. Як ми забезпечимо школи достатньою кількістю медсестер. Як ми проконтролюємо повітрообмін у класах, як ми там будемо налагоджувати систему вентиляції. Як ми проконтролюємо в класах температуру і вологість повітря. Ось на ці речі ми й повинні звертати увагу. І ми повинні зробити все, щоб у школі, в школі, все, що може відбуватися на свіжому повітрі - відбувалося на свіжому повітрі. Можливо, навіть, є сенс, і я б це робив напевно, це треба робити, як у багатьох країнах: наприклад, що поки у нас тепло, діти повинні вчитися на свіжому повітрі, розумієте. По максимуму. А, можливо, взимку, коли в класах задуха і так далі, може і робити великі канікули. Але над цим, принаймні, треба збиратися і думати. Але є ще нюанси: наприклад, група ризику серед вчителів, це раз. Тобто, вчителів 50+, 60+ точно треба рятувати, це раз. І ще, що дуже важливо: якщо батьки не хочуть, щоб їхні діти ходили до школи, мають можливості сидіти з дітьми вдома, або дитина належить до групи ризику, має ожиріння або цукровий діабет, імунодефіцит, то всі такі батьки, всі такі діти, повинні мати можливість отримувати дистанційну освіту.

ВГ: Наступне запитання від Ганни про малолітніх дітей: плановий медогляд малолітніх дітей, позбавлених батьківського піклування коштує 309 гривень. Це нововведення медичної реформи чи корупція у місцевих медзакладах?

ЄК: Ну, по-перше: для того, щоб розповідати, це корупція чи не корупція, треба розуміти, що мається на увазі «медичний огляд первинний». Хто його проводить взагалі, хто? Ну, наприклад, якщо треба провести огляд і цей огляд включає вимірювання параметрів тіла, вимірювання ваги, визначити, чи є на цій дитині помиї, чи ні, чи вміє вона взагалі щось, чи розвинена вона відповідно до віку, то для цього не треба мати лікаря. З цим завданням може впоратися медсестра. А якщо огляд включає огляд вуха, горла, носа, аускультацію, електрокардіограму, електрокардіограму з навантаженням, стандартні клінічні аналізи крові і сечі, УЗД обстеження, то це вже інше. Тому те, що ви зараз у мене запитуєте, я не можу дати на це запитання відповіді. Я вам хочу сказати, що якщо праця медпрацівника, який оглядає пацієнта, це поглиблений огляд з висновком, який має юридичну силу, оцінюється в 15 доларів, то це ніякого не має відношення до серйозного, шанобливого ставлення до лікаря.

ВГ: Продовжуємо. Ще додам трохи інформації: додаткове фінансування та підвищення зарплати з 1 липня, на медичну реформу чекають зміни. Відсьогодні всі недофінансовані лікарні мають отримати кошти, які мають дозволити утримувати працівників і не допустити закриття медзакладів. У МОЗ запевнили, що такі заходи діятимуть до кінця року. Окрім цього, тепер має діяти новий тариф на медичні послуги з надання екстреної медичної допомоги, лікування інсульту та інфаркту. Також практично вдвічі підвищили тариф на медичну допомогу при гострому мозковому інсульті. До того ж за рахунок державного бюджету з 1 липня мають підвищити зарплати 435 тисячам медиків. На це необхідно 11 мільярдів гривень. …Нагадаю, з вересня медикам другої-третьої ланки також пообіцяли підвищити зарплати. У лікарів вона має зрости на 70% від ставки. В середньому, це три з половиною тисячі гривень. На 50% від мінімалки має збільшитися зарплата у середнього медичного персоналу та у молодшого – на 25% від мінімальної зарплати. Євгене Олеговичу, про подальшу долю медреформи я хотів вас спитати. Що думаєте, і ось ці збільшення – чи це в рамках реформи, і що робити з тим, що було зроблено за часів міністра Супрун?

ЄК: Перше. Ми ж уже всі ніби як домовилися, усією країною, наскільки я зрозумів, що у нас ніякої медичної реформи не планувалося. Так-так-так. У нас планувалася зміна системи міграції грошей всередині медичної системи, розумієте? Тобто, ми змінювали систему оплати за отримання медичних послуг. Ось що ми міняли. А в цілому систему охорони здоров'я ніхто, виявляється, не міняв. Тобто, в рамках, було зрозуміло, що в рамках тих 3% ВВП, які виділяються на медицину, нічого зробити не можна. І як би ви не міняли систему оплати, за ці 3% від ВВП, ще й нашого ВВП, в медицині, вона не реформується. І тому ось зараз, ось коли ми дізнаємося, наприклад, що в цьому році зусиллями міністерства, депутатів, президента, профільних комітетів на медицину пішло 8-9% ВВП, ось тоді можна буде обговорювати реформи. А наразі це все безглуздо, як, втім, і не дуже втішно навіть те, що ви і зараз говорили про те, що там збільшуються зарплати лікарям. Ми ж прекрасно розуміємо, що якщо у нас лікарю додадуть 100 гривень на місяць, то це буде називатися збільшенням. Хоча у нього зарплата все одно не буде і близько схожа на те, що отримують люди з нами поруч. Я просто… чому це питання для мене дуже болюче? Тому що у мене щодня два-три листи від молодих людей, які намагаються запитати моєї думки, що їм робити. Ось я закінчив медінститут в Україні, я люблю свою країну, мені подобається моя робота, але у нас… Ось я отримую за місяць чотири тисячі гривень, і як мені жити, як мені ростити власних дітей, як мені оберігатися, як мені взагалі, що мені робити за ці гроші? А в той же час мене умовляють їхати до Словаччини, в Чехію, Польщу, і так далі. І там мене готові прийняти, і моя зарплата буде дуже серйозна, і моє майбутнє буде забезпечено. І я не маю вигідної для України відповіді на ці запитання. Не маю, і все тут, ви розумієте? Тому я вважаю, що, я так багато про це говорив, що мені вже навіть не хочеться по телевізору показуватися і повторювати в сотий раз. Таке враження, знаєте, я був радником кандидата в президенти, приблизно...

ВГ: Так, втратили ми зв'язок. І поки в мене є 30 секунд, я поділюся блискавкою: голова Національного банку України Яків Смолій у середу, 1 липня, тобто сьогодні, написав та підписав у президента Володимира Зеленського заяву про звільнення у зв'язку з відставкою за власним бажанням. Причиною цього рішення Смолій назвав системний політичний тиск. Тож ми трохи згодом будемо говорити про відставку, ймовірну відставку голови Нацбанку, а зараз – Євгене Олеговичу, повертайтеся.

ЄК: Так-так, я тут. Я хотів сказати, що мені довелося приблизно трохи більше року тому, приблизно годину свого життя бути офіційним радником кандидата в президенти. І я за цей час встиг сказати, що головна проблема, в яку повинен втрутитися президент, - це проблема медичних кадрів. І оскільки в цю проблему ніхто втручатися не захотів, то я, ніби автоматично з радників відразу і випав, як ви помітили. Так ось, я хочу вам сказати, що ми, зрештою, знаємо, що з кожного літра бензину фіксовані гроші йдуть на наші дороги. Ну, давайте зробимо, щоб з кожного, з кожної таблетки, з кожної сигарети, з кожного чека на алкоголь йшли конкретні гроші на зарплату медичних працівників. Зрозумійте - люди, людський потенціал, саме людський фактор, який ми втрачаємо стрімко ...Причому, зауважте, ми втрачаємо молодих активних людей, молодих активних, які готові вчитися, які готові розуміти сучасну медицину, переучуватися, ставати сучасними фахівцями. Розумієте, ось саме їх ми втрачаємо, стрімко. Ми їх не повернемо ні за які гроші. Це назріла, перезріла проблема. Все, що ви озвучуєте, в плані, там, ось, вони підвищили... Ну, це просто знущання, це нічого не вирішує, реально, нічого. Ну не можна напівзаходами в рамках 3% ВВП вирішити волаючу проблему соціальної несправедливості по відношенню до медпрацівників. Нічого у вас не вийде.

ВГ: Дуже цікаві ідеї ви озвучуєте. Я розумію, що у великих компаній, холдингів, які виробляють алкоголь чи тютюнову продукцію, не дуже задоволені були б такою вашою ініціативою. Але…

ЄК: Ну, ви ж розумієте, якщо в країні не буде лікарів, їм теж буде не дуже добре. А їх не буде.

ВГ: Євгене Олеговичу, що хотіли запитати у вас сьогодні люди, кияни. Тож ще раз увага на екран:

- Я дуже поважаю Комаровського.

- Хотіли б ви стати міністром охорони здоров'я?

- Чому ви досі не міністр охорони здоров’я? – А нинішнім не задоволені? – Геть, геть.

ВГ: Євгене Олеговичу, чому ви...

ЄК: Тому що я не є експертом в області організації охорони здоров'я. Степанов - значно більший фахівець, значно більше на своєму місці, але і він нічого не може зробити при своїх явних адміністративних талантах, а у нього є явні адміністративні таланти. Але коли у людини немає грошей, то це безглуздо просто все. Але він дереться, колупається, намагається щось у цій ситуації, якось вибратися разом з нами. Це по-перше, ну а по-друге: я багато років, я з 2014 року розповідаю про те, що ніякі реформи в жодній сфері неможливі, поки в країні немає порядку, поки ти не можеш навіть думки своє озвучити публічно, щоб не набігла купа експертів з любові до батьківщини, з патріотизму, і так далі, і почали тебе вчити жити. Якщо по країні ходять бродячі банди, які наводять тут порядки, то в такій країні нічого неможливо зробити. Зрозумійте, і фізично людям загрожують, фізично. І принижують людей при спілкуванні в соціальних мережах. Тобто, країна втратила, в принципі, здатність домовлятися всередині себе. І це все дуже інтенсивно підігрівається. І, власне кажучи, я для себе вважав, що головне, за що голосували 73% людей, це за те, щоб це припинилося, щоб в країні припинилася ідеологія ненависті, приниження людей, з'ясування стосунків. Щоб ми всі зрозуміли, що ми, Україна таки єдина, і у неї повинна бути одна, зрозуміла всім мета, і вона повинна об'єднувати людей. Але, тим не менш, наполегливо продовжують підбурювати людей, скуповувати ботів, скуповувати телеграм-канали, нацьковувати людей один на одного, не втручатися у вуличний мордобій, і так далі, і так далі. Ну, коротше кажучи, це дуже сумно, сумно, і, таке враження, що є просто хтось дуже сильно зацікавлений у тому, щоб люди всі молоді, активні, масово з країни виїжджали, щоб тут звільнялося якомога більше місця, повітря, щоб тут було спокійно ось це все продавати. Ну, враження таке.

ВГ: А на вашу думку, пане Євгене, ось це ставлення один на одного, це природній процес, чи це штучно комусь потрібно?

ЄК: Це політики. Я не розумію, це однозначно політичні ігри. Тому що люди, які, ми ж бачимо на сьогодні, що люди, які піднімаються на вершину політичної влади, вони піднімаються без якихось ідей об'єднавчих. Розумієте, немає національної ідеї країни, немає спроб примирення людей з конфронтаційних питань. Тобто, всередині країни немає миру і спокою. Усередині країни немає медицини, деградує освіта стрімко, і наростає загроза особистій безпеці кожної людини. Тобто, створюються, політики країни створюють штучну модель з витіснення з країни всіх, хто не хоче стояти струнко і мовчки платити податки за рабську працю. От і все.

ВГ: Євгене Олеговичу, я буду вам дякувати. Так швидко промайнув час наш ефірний. Я чекаю на вас у Києві, буду радий вас бачити за цим столом.

ЄК: Будемо сподіватися на те, що мерія Києва зменшить обмеження і я вас обніму, Василю, у вашій студії. Спасибі.

ВГ: Дякую, до зустрічі, дякую вам.

Популярні відео

Джерело Україна 24 Теги