"Перенесення виборів - справа непроста": Дмитро Разумков про роботу Ради і проблемні закони

Артем
Калінін

Гість програми "Україна з Тиграном Мартиросяном" - спікер українського парламенту Дмитро Разумков, який розповідає про голосування за зміни до державного бюджету, роботу монобільшості, найгостріші проблеми Верховної Ради та про багато іншого.

Тигран Мартиросян: У студії зі мною - голова Верховної Ради Дмитро Разумков. Дмитро, ласкаво просимо!

Дмитро Разумков: Добрий вечір.

ТМ: Вітаю. Виходячи з почутого, опублікована сьогодні соціологія ще більш привернула увагу до тексту документа, проголосованого в понеділок парламентом, проект документа про зміни до держбюджету. Проте, парламент ухвалив це рішення і підтримав Кабінет міністрів в цьому відношенні. В цілому, як ви оцінюєте запропоновані поправки до документа, головного кошторису країни на поточний рік і що вони безпосередньо означають для українців, як на нас всіх це відіб’ється?

ДР: Це було не просте рішення для Верховної Ради України. Ви дійсно бачили, що спочатку той проект бюджету, який був запропонований Кабінетом міністрів України, він не набрав необхідної кількості голосів і був направлений на доопрацювання в комітет. Тут до цього процесу достатньо ефективно, на мій погляд, наскільки це було можливо, долучилися народні депутаті і профільний комітет, комітет з питань бюджету. Фактично весь тиждень вони працювали над доопрацюванням цього проекту закону, враховували в межах можливостей і пропозиції від інших народних депутатів, від комітетів, виходили з тих макропоказників, які були обраховані та запропоновані урядом. Назвати цей бюджет ідеальним, мабуть, теж важко, але ми розуміли ті виклики, які сьогодні стоять, в першу чергу, перед Кабінетом міністрів України, який є головним, хто сьогодні забезпечує діяльність по боротьбі з коронавірусом. В свою чергу, парламент повністю виконує всі функції, які були пов'язані і з бюджетом, і з іншими законами. Іноді навіть ми ідемо більше, ніж це можливо. Тому це було не дуже просте рішення для Верховної Ради України, однак все ж воно було прийнято, виходячи з того, що на одній чаші терезів була і підтримка українських медиків, і соціальної сфери, і забезпечення карантинних заходів, і забезпечення багатьох інших напрямків, які сьогодні потребують підтримки держави. Саме тому таке рішення було ухвалене більшістю Верховної Ради України.

ТМ: Ми зараз продовжимо нашу розмову. Я коротко нагадаю нашим телеглядачам, гранично інтерактивний наш ефір, шановні пані та панове, ми в прямому ефірі працюємо, і попрошу вас в ньому максимально брати участь. Зараз на екрані вашому з'явиться номер телефону, користуючись яким в соціальних мережах, в месенджерах Viber, What's up і Telegram ви можете написати фактично ось сюди, до нас в студію, і висловитися про те, що ви тут чуєте або, можливо, адресувати своє запитання Дмитру Разумкову. Дмитре Олександровичу, проте, дуже багато критики на адресу цього документа. Я розумію, що це, перш за все, критика на адресу Кабміну, тому що розробляв уряд проект змін, але все ж. Ви голосували за це. Чим пояснити ці претензії, і чим пояснити, що жодна опозиційна фракція, незважаючи ні на що, не проголосувала за ініціативу Кабінету міністрів? Що це означає? Чи це не варто брати до уваги і це просто частина політичних баталій?

ДР: Ну, дивіться, якщо ми говоримо за голосування за бюджет, майже завжди за бюджет голосує правляча більшість. Дуже рідко, я такого не пригадаю, якщо чесно, коли за бюджет голосувала би опозиція. Тому що бюджет – це зона відповідальності саме влади.

ТМ: Ну, в попередньому скликанні, я думаю, ви прекрасно пам'ятаєте, були окремі опозиційні фракції, які регулярно підтримували бюджет. І вона була не одна.

ДР: Їх не зовсім можна було назвати опозиційними фракціями. Якщо ми говоримо саме про бюджет, і монобільшості вистачало своїх голосів, ви бачили – 226 голосів за бюджет.

ТМ: Давайте погодимося, 226 – це так, ніс до носа.

ДР: Якщо бути зовсім коректним, то це 228, тому що ще два представники є також в президії.

ТМ: Так, ви і Стефанчук.

ДР: Бюджет – завжди зона відповідальності влади. І ми це розуміли, ми бачили позицію колег, вона була озвучена ще напередодні, на засіданні, ми проводили нараду з цього приводу, хто підтримуватиме, чи не підтримуватиме. Треба віддати належне, що і в рамках комітету, і поза його межами більшість депутатських фракцій і груп зайняли конструктивну позицію, були налаштовані на роботу. Не все вони підтримували, однак, ви також можете побачити і інші законопроекти, які були спільно напрацьовані в парламенті, окрім закону про бюджет, який був проголосований, які набирали за 300 голосів. І мені дуже приємно і важливо, що саме таких законів достатньо багато ухвалюється в Верховній Раді дев'ятого скликання, коли за закони голосують і представники більшості, і представники опозиційних політичних сил. Навіть якщо ми говоримо про режим роботи в карантині, то іноді народні депутати кажуть, що, знаєте, коли ми працювали в звичайному режимі, роботи було менше, ніж сьогодні. І особливо, якщо ми говоримо про перше, про друге позачергове засідання, до яких робочі групи готували законопроекти. Це було спільне доопрацювання різних фракцій і груп.

ТМ: Окремі голосування парламенту набирають 300 з гаком, це правда. Але в даному випадку, в разі змін до бюджету, увага громадськості була прикута до голосування і до табло, коли ви говорите, як голова ... Як звучить ця фраза - "Покажіть по фракціях".

ДР: Так.

ТМ: Тому що, як я вже сказав перед початком нашої розмови, в попередній раз, коли Кабмін пропонував зміни до бюджету, якраз голосів зібрати, необхідну кількість, не вдалося. І після цього була низка рішень у Верховній Раді, за перепризначення кадрові, коли монобільшість не могла зібрати 226 голосів.

ДР: Дивіться…

ТМ: І вже пішли розмови про те, що…

ДР: Були і інші законопроекти, якщо ви піднімете ретроспективу роботи Верховної Ради дев'ятого скликання, коли представники монобільшості також не голосували за ті чи інші рішення або за ті чи інші законопроекти. Я вважаю, що це нормально, якщо ми говоримо про парламент, навіть у межах більшості, навіть у межах монобільшості, можуть існувати і існують дискусійні питання, які не завжди можна побачити в якості результату на табло в 226 голосів.

ТМ: Так, але, коли мова йде про визначальні, про такі стратегічні рішення, як бюджет, призначення міністрів ...

ДР: Ключове питання було те, що не було допрацьовано, і з боку в тому числі наших колег, підготовка цього законопроекту до першого читання. І результат роботи після тижня ви побачили – це були голоси "за", реальні голоси монобільшості, за той законопроект, який був доопрацьований саме в межах парламенту.

ТМ: Я чому кажу, що ось це голосування понеділкове, якщо хочете, воно якраз і послужило приводом в черговий раз сказати, я навіть бачив заголовки "монобільшість підтвердила ознаки існування коаліції". Тому що після ось цих окремих випадків почалися ці розмови - коаліції немає ... А ось, до речі, ви не належите фактично, юридично, ви не представник фракції "Слуга народу", вірно.

ДР: Абсолютно.

ТМ: Проте, як ви реагували, була навіть така певна інформаційна хвиля, що, значить, тепер коаліція - це "Слуга народу", "Європейська солідарність" і "Голос" після ухвалення закону про землю, про ринок землі.

ДР: Дивіться, ми ж не говоримо про коаліцію, коли ми щойно з вами говорили про 300 голосів. То тоді у нас весь парламент коаліційний. Але, я думаю, що це не так. Є закони, які будуть об'єднувати зал, є закони, з яких, можливо, монобільшість підтримуватимуть ті чи інші фракції. Так само ми це бачили, і не лише з голосуванням щодо закону про ринок землі, а й багато інших. Ми бачили голосування, коли з монобільшістю голосували представники "Опозиційної платформи "За життя", ми бачили, коли голосували представники "Довіри", "За майбутнє", "Європейської солідарності", "Голосу" або "Батьківщини". Але це не означає про якусь іншу форму коаліції. Станом на сьогодні, і на відміну від тих, хто багато про це нині говорить, порівнюючи, як було, як стало, монобільшість може чітко продемонструвати кількість народних депутатів, поіменну кількість народних депутатів, які входять до більшості. Нажаль, якщо ми згадаємо інші парламенти, навіть на запити журналістів, суспільства, і не лише, і судів…

ТМ: Далеко ходити не потрібно, попереднє скликання.

ДР: Ну, це ви сказали, це не я сказав.

ТМ: Це стало навіть приводом для розпуску Верховної Ради.

ДР: Так. То не могли назвати ні кількості, ні поіменного списку, хто саме входить до більшості. Станом на сьогодні, якщо я не помиляюсь, 248 народних депутатів входять до більшості і є частиною фракції "Слуга народу". Тому сьогодні говорити про те, що когось більше, когось менше – некоректно. Форма коаліції – вона не змінювалась, і я думаю, що станом на сьогодні говорити про якусь таку зміну недоцільно та й нелогічно.

ТМ: Приймається. Стосовно подальших дій або рішень, які ухвалюватиме чинне скликання Верховної Ради. Зараз в фокусі - банківський закон, або так званий, названий в народі "антиколомойський закон". І багато розмов про те, що чи не в цей четвер, різні дні називаються - середа, четвер, п'ятниця - відбудеться позачергове засідання парламенту, де цей закон розглядатиметься. Чи так це, Дмитре Олександровичу?

ДР: Ні, це не так. Тому що, ну, добре, коли про це говорять і ми чуємо різні чутки. Однак є процедура, вона може подобатись, може не подобатись, іноді вона і мені не подобається. Однак є закон, закон про Регламент, і ми повинні виконати деякі покрокові дії для того, щоб нормально розглядати той чи інший законопроект, будь-який законопроект в стінах Верховної Ради України. Я хотів би зазначити, що станом на сьогодні в нас є антирекорд в Верховній Раді України, такого раніше не було, це 16 тисяч правок. І, нажаль, це моя особиста позиція, я змушений констатувати, що це не робиться для того, щоб закон став якісніший або покращився. Це робиться для того, щоб затягнути цей процес. Ми зараз не говоримо про сам закон. Який він, і будуть його підтримувати, або не будуть його підтримувати, будуть визначатись народні депутати в залі. Ми говоримо про те, що сьогодні є деяка маніпуляція щодо розгляду саме цього законопроекту. Тому я не заздрю комітету, на який сьогодні це випало. Це випало на комітет з питань податкової, митної політики. І вони зводять зараз таблицю. 

ТМ: Сьогодні в тому числі вони цим займалися, якщо не помиляюся?

ДР: Так. Я думаю, що на це піде ще, ну близько тижня точно.

ТМ: Розумієте, я, чесно кажучи, суб'єктивно теж нормально до цього ставлюся, тому що, на перший погляд, виглядає маніпулятивно, що вносяться поправки, крім того, самі парламентарії, які це роблять, відверто говорять, що ми це робимо, щоб зірвати або затягнути це голосування. Чому я нормально ставлюся? Тому що це методи політичної боротьби, як заблокувати трибуну, як показала практика. Але в чому нюанс - що роблять це депутати монобільшості, фактично. Переважна більшість поправок внесена, ну, частиною одним колишнім депутатом від фракції "Слуга народу", і інші - це діючі члени фракції. Ось як тут пояснити? Виходить, що це протистояння так чи інакше, і не просто принцип демократичності.

ДР: Дивіться, це також демонструє демократичні принципи. Так само, так, в роботі фракції і в роботі парламенту. Я можу не погоджуватись з позицією моїх колег, і я дійсно не погоджуюсь, тому що затягувати таким чином розгляд питання – некоректно по відношенню до парламенту в цілому.

ТМ: Це раз. А друге - ми пам'ятаємо чудово, як три тижні тому в парламент прийшов президент, і сказав: шановні народні обранці, два цих рішення дуже потрібні. Терміново повинні бути проголосовані для тих чи інших подій, речей, ну і так далі. Ну, для отримання траншу від МВФ, і так далі. І тут виходить, що це роблять депутати знову, підкреслюється знову цей контекст, що ...

ДР: Там різні депутати вносили правки, якщо бути зовсім коректним, від різних політичних фракцій і груп. Якщо не помиляюсь – майже всі фракції і групи, які є в парламенті, надали свої правки і пропозиції. Дійсно, більша частина, якщо я не помиляюсь, близько шести тисяч правок, були подані Поляковим Антоном Едуардовичем. І від "Слуги народу" були пропозиції, від різних народних депутатів, від інших фракцій та груп. Тому сказати, що… Ну, ми можемо порахувати по кількості правок. Так, мабуть, достатньо значна частина буде саме від депутатів "Слуги народу", однак так само є і від інших фракцій.

ТМ: Як бути з розглядом цього законопроекту? Тому що розглядаються кілька варіантів. Ви, як голова парламенту, виключаєте порушення Регламенту, ви про це підкреслили зараз. Але, якщо говорити про законну форму розгляду, то це може затягнутися, ми розуміємо ... Якщо навіть буде позачергове, то навіть на півроку всіх цих поправок, по одній.

ДР: Ну, я сподіваюсь, що все ж таки здоровий глузд переможе, і в парламенті багато людей, більшість людей, які дійсно бажають розвитку нашій державі. З методами можна дискутувати, однак, я думаю, що можна знайти спільну мову. Якщо ми говоримо, це про політичні методі комунікації, які ви назвали правки. Хоча, якщо чесно, я не погоджуюсь, що це методи політичної боротьби, це трошки по-іншому. Якщо ми говоримо про інший бік медалі, то також є пропозиції розглянути зміни до Регламенту. Є декілька пропозицій, їх подавали різні політичні партії та групи. Так само і від "Слуги народу" була пропозиція, одним з ключових пропозицій це є питання розгляду законопроекту 1043, він був пов'язаний саме з боротьбою проти спаму. Це не проста процедура, яка 100% збереже можливість використання демократичних принципів в парламенті, однак так само буде слугувати досить-таки непоганим запобіжником щодо правок. Тому що зараз ми розглядаємо з вами закон про банки так званий, завтра буде інший, післязавтра ще один…

ТМ: Ну, звичайно, якщо депутати переконаються, що це працює, будуть використовувати.

ДР: І до кожного можуть збільшуватись – 20 тисяч, 30 тисяч, 40 тисяч. І після цього ми просто прийдемо до того, що парламент перестане функціонувати. Це, м'яко кажучи, нелогічно, некоректно і по відношенню до виборців в тому числі. Тому, якщо ми говоримо про зміни до Регламенту – це теж один з варіантів, який можливо буде розглядатися Верховною Радою України.

ТМ: А щодо того, коли? Ось, або розгляд закону у другому читанні, або зміни до Регламенту.

ДР: Тут питання до того, що, якщо ми говоримо про зміни до Регламенту – це також друге читання. Тут багато залежатиме від формування порядку денного, це, можливо, лише це питання буде, можливо, декілька питань. Я думаю, що це або наприкінці цього тижня, або на початку наступного тижня може ще бути додаткове позачергове засідання, на якому буде розглядатися, я думаю, що декілька питань, у тому числі, можливо, питання Регламенту. Там, якщо цікаво, я можу декілька слів сказати і про цю процедуру, яка пропонується. Тобто, якщо правок більше, ніж 500, і тоді з'являється можливість розглядати за спеціальною процедурою, це 150 підписів народних депутатів, після цього необхідне голосування депутатів Верховної Ради України, рішення Верховної Ради України, це 226 голосів. І після цього визначає кожна фракція по п'ять правок від неї, і депутати позафракційні по одній правці, зводиться спеціальна таблиця, яка буде розглядатися в залі Верховної Ради.

ТМ: Це допомагає розблокувати ситуацію таким чином?

ДР: Я думаю, що це зводить питання, сама процедура розтягується до приблизно двох тижнів, однак зводить питання розгляду того чи іншого закону, саме закону, по якому Верховна Рада розуміє, що ці правки направлені не на покращення його, а на інші методи…

ТМ: Ось тут з'являється ця суб'єктивна категорія ...

ДР: 226 голосів, тут немає суб'єктивної категорії.

ТМ: Тобто, потрібно буде голосування провести, щоб це констатувати?

ДР: Так. Щоб ось ця процедура була активізована, скажімо так, треба рішення Верховної Ради України.

ТМ: Просто я сьогодні вже читав думки окремих депутатів, які, коментуючи цю пропозицію і розгляд змін до Регламенту, кажуть, що це все одно антиконституційно, будемо звертатися до Конституційного суду і оскаржити потім...

ДР: Ну, дивіться, коли про це кажуть…

ТМ: Два юристи – три думки, звичайно, однак…

ДР: …колеги, які приймали правки з голосу, і багато таких правок носили або зрозумілу, або приховану іноді, і корупційну складову, ну, мені звучить це трохи дивно. І тут ми не порушуємо регламент, ми пропонуємо процедуру, яка, можливо і не буде використовуватись, але яка буде дійсно запобіжником до того, щоб ті чи інші депутати, їх буде точно небагато в Верховній Раді України, навіть не планували це робити.

ТМ: Так, тут важливе дотримання процедур, як ви сказали, Дмитре, і не порушення Конституції. Тут наступної години гостем буде Давид Арахамія, який, я не знаю, висловився в одному зі своїх інтерв'ю напередодні, і сказав, що так, це розгляд банківського закону трохи неконституційний, але заради ...

ДР: Ні, розгляд банківського закону – немає там антиконституційності.

ТМ: Ось так сказав Давид Арахамія. Ми у нього зараз запитаємо, що він мав на увазі, я думаю, він розшифрує цю свою гіпотезу, це своє твердження або судження, скажімо так. Проте, питання стосовно банків і ринку землі, воно прямо тотожне висновку меморандуму про співпрацю з Міжнародним валютним фондом. Я вже говорив сьогодні, що президент прямо про це говорив, виступаючи в парламенті. Чи можемо ми констатувати, що трошки терміни очікувані, можливо, керівництвом країни сьогодні, щоб ці рішення були проголосовані, вони не дотримані. Тобто, вже три тижні промайнули з того моменту, як ми чекаємо, щоб ось ці два рішення були прийняті, і ми отримали такі необхідні гроші, за словами уряду, від Міжнародного валютного фонду.

ДР: Дивіться. Ви бачите, що Верховна Рада працює. Працює в звичайному режимі, тобто ми не пішли на карантин, там багато було розмов. Ми дійсно менше працюємо в залі, однак комітети постійно засідають. Якщо є необхідність – достатньо швидко ми збираємось, іноді сьогодні на сьогодні, а були приклади, коли ми проводили і три позачергових засідання за день. Депутати готові працювати. Всі розуміють ту відповідальність, яка сьогодні лежить на Верховній Раді України, тому тут якихось питань нема. А є деякі кроки, які ми повинні пройти, ми не можемо цього порушувати для того, щоб зберігалася і законність ухвалення рішень, щоб потім ніхто не міг сказати, що ми щось десь не так зробили.

ТМ: І ви чітко на цьому наполягаєте, як багато хто відзначає.

ДР: Дивіться, є закон, ми можемо його порушувати або не порушувати. Але, якщо ти його порушиш хоча б раз, то наступного разу, ну, потім другий, потім третій, потім 25-й, потім можна ставити на переголосування, і багато-багато інших речей, які не передбачені Регламентом. І якщо ти порушуєш один закон, ну будеш інший порушувати.

ТМ: Тут теж можна згадати попередні скликання.

ДР: Ми з вами ж знайомі уже не перший рік, і я був і в іншому статусі, і тоді ми мали багато можливостей про таке поговорити…

ТМ: І разом з вами критикували, так, ви маєте на увазі?

ДР: Так. І ми про це також говорили. І якщо у нас будуть змінюватись принципи, місце сидіння визначатиме місце поведінки, ну то це ні до чого гарного не призведе. А приймаючи, і про це ми казали і тоді, і говоримо зараз…. А ухвалюючи закони з порушенням закону, я думаю, що буде виникати питання до цих законів. Тому давайте робити так, щоб потім не було соромно ні нам, ні вам, ні тим, хто виконуватиме ці закони.

ТМ: Взагалі, ось, приголомшливо. Не хочу, щоб це виглядало, що я якийсь коментар компліментарного характеру вам зробив. Але, Дмитре Олександровичу, я вам скажу, що це відзначають багато, це відзначають навіть опозиційні фракції, я часто чув від керівників фракцій політичних партій діючого скликання, що вони говорять ... Ось, вони критикують "Слугу народу", критикують монобільшість, кажуть - але спікер, звичайно, голова парламенту, він дотримується порядку. Я бажаю, щоб так все і продовжувалося.

ДР: Дякую.

ТМ: Про МВФ ще запитаю. Як так вийшло ... Я розумію, що ви не в переговорному процесі, там президент, міністр фінансів, прем'єр і глава НБУ, однак. Як так вийшло, що ми проголосували закон про землю, і після цього нам додаткові вимоги якісь зараз висуває Світовий банк, коментарі.  

ДР: Не бачив, не було додаткових.

ТМ: …що там потрібно щось знову змінити.

ДР: Я думаю, що мало реалістично сьогодні говорити про якісь зміни до закону про землю, який був проголосований Верховною Радою України.

ТМ: Про це дуже недвозначно говорять в МВФ. Відверто кажуть - ось там є рекомендації Світового банку, будь ласка, візьміть до відома, або ...

ДР: Це закони України. Я думаю, що вони набули чинності.

ТМ: Але ж можна зміни внести, якщо буде політична воля.

ДР: Так. Але я не впевнений, що найближчим часом така політична воля може з'явитись, враховуючи те, скільки часу, енергії, політичних баталій, ви бачили, навколо цього законопроекту в стінах Верховної Ради України і в суспільстві. І було досягнуто достатньо непоганий компроміс щодо і зменшення. Навіть в кабінеті моєму була зустріч з представниками різних аграрних асоціацій. І тоді мова йшла про 500 гектарів в одні руки, хтось називав тисячу. Станом на сьогодні ми відтермінували, тому що ми розуміємо, що сьогодні перебуваємо в достатньо непростій ситуації, і весь світ перебуває в такій ситуації. Після цього ми відкриваємо лише для українських громадян, фізичних осіб. Потім ми відкриваємо, через декілька років, для юридичних осіб.

ТМ: У 2024, так.

ДР: І збільшуємо до 10 тисяч в одні руки.

ТМ: А іноземці - після референдуму.

ДР: А ті, хто не є громадянами України – лише після референдуму. Це буде визначати український народ. Але давайте згадаємо про те, що і не включені також державні і комунальні землі до цього переліку.

ТМ: Але чи означає те, що не будуть внесені якісь зміни на даному етапі до цього закону, що ми не отримаємо грошей від МВФ і не буде програми

ДР: В мене немає такої інформації. Станом на сьогодні жодних законодавчих ініціатив щодо змін до цього закону до Верховної Ради не надходило. Ні від народних депутатів, ні від уряду, ні від президента.

ТМ: Всіх суб'єктів законодавчої ініціативи.

ДР: Так.

ТМ: Дмитре Олександровичу, щодо розгляду цього закону, зокрема, поправок. Була така цікава ситуація, яку я хочу, щоб ви зараз прокоментували, коли в день позачергового засідання потрібно було розглянути близько 800 правок, щоб проголосувати закон про створення ринку землі, і так вийшло, що в процесі розгляду правок, ви, як голова, вийшли, покинули президію, а вів засідання Руслан Стефанчук, ваш перший заступник. А після ви повернулися вже на голосування тільки. І багато хто в цьому помітив якийсь такий неприкритий жест або сигнал від Дмитра Разумкова про те, що він не дуже вітає те, що в такій формі ... У цей день були і претензії в тому числі і до порушення Регламенту від опозиційних політиків і депутатів, і так далі. Отже, хтось в цьому побачив, що ви ось так продемонстрували свою візію, скажімо так, і процедури розгляду, і самого законопроекту про землю.

ДР: Я думаю, що не варто займатися конспірологією.

ТМ: Це не так?

ДР: Не шукайте чорну кішку в темній кімнаті, особливо, якщо її там немає.

ТМ: Тобто, ви просто цьому не надавали значення?

ДР: Дивіться, я ж до цього провів достатньо велику кількість засідань, де так само розглядалися питання і правок до земельної реформи, і багато інших засідань, які вів ваш покорний слуга. Тому, я думаю, що тут… А були приклади, коли вів засідання Руслан Олексійович Стефанчук. Так вийшло, що саме цього дня були ще деякі питання і наради, в тому числі і наради з президентом. Тому було так.

ТМ: Тобто, була нарада в цей момент з президентом?

ДР: Були різні заходи.

ТМ: Тому що президент був у залі в цей момент, на засіданні Верховної Ради.

ДР: Був у Верховній Раді України, так.

ТМ: Добре. Приймається, приймається, що не будемо тут шукати, як ви сказали, чорної кішки і читати поміж рядків. Хоча, можливо, і варто було б, не знаю. Дмитре Олександровичу, кадрові призначення. У нас до сьогодні не призначений міністр енергетики, і зі скрипом, з другої спроби тоді, на позачергових теж засіданнях, були ухвалені рішення про призначення міністра фінансів і міністра охорони здоров'я. Про що свідчить ось така ситуація? І коли буде призначено міністра енергетики, зрозуміло, чи відомо вам це?

ДР: Дивіться, станом на сьогодні пропозицій від уряду, звернення прем'єр-міністра щодо кадрових призначень з будь-яких вакантних посад міністрів поки що не надходило. Як тільки вони надійдуть до Верховної Ради, я думаю, що Верховна Рада достатньо оперативно зможе їх  розглянути. Тут я думаю, що важливо підходити з позицій не кількості, а якості і тут, можливо, не варто поспішати, підібрати кандидатури, які б ефективно виконували ті функції, які будуть їм притаманні на тій чи іншій посаді.

ТМ: Чи не свідчить те, що не пропонуються кандидатури зараз і не обговорюються. Або уряд, можливо, затягує процес, про те, що таких кандидатур немає, або немає компромісу по цих кандидатурах. Нагадаємо, як з призначенням міністра енергетики в останній момент взагалі ситуація змінилася, так, коли президент направив листа до парламенту, і перед самим голосуванням за міністра енергетики це питання було знято з порядку денного.

ДР: Там процедурні питання, тому що змінити порядок денний позачергового засідання може лише суб'єкт його скликання. Оскільки в цей день конкретно скликав позачергове засідання президент  України, то саме його листом відкликалось питання з порядку денного.

ТМ: Добре. Тобто, поки незрозуміло, коли це крісло буде заповнено, в переносному сенсі. Зайнято.

ДР: Дивіться, я думаю, що крісло не варто займати, а на посаді варто працювати, тут не в кріслі справа. І якщо ми говоримо про зону відповідальності Верховної Ради, я ще раз повторюю, ми готові швидко, якісно розглядати будь-які питання, в тому числі і питання, пов'язані з кадровою політикою в уряді. Однак станом на сьогодні поки що пропозицій не надходило.

ТМ: Зрозуміло. Щодо того, що деякі урядовці попрацювали зовсім недовго. Міністр охорони здоров'я, міністр фінансів фактично в межах трьох тижнів затрималися у своїх кріслах. Можливо, вони і займали, як ви говорите, а не працювали.

ДР: Знову ви зіставляєте крісла ...

ТМ: Працювали, добре. Були біля керма профільних відомств. Як це оцінювати, Дмитре Олександровичу? Що значить те, що ось так швидко вони були замінені на своїх постах? Чому це подвійно цікаво, тому що під час їх звільнення з посад їм не дали можливості висловитися, а окремі міністри після цього багато цікавого сказали. Пан Уманський - про корупцію на митниці, податковій.

ДР: Щодо виступів Ігоря Івановича Уманського – то зараз цим займаються і правоохоронні органи, і, я сподіваюсь, буде дана відповідна належна оцінка. Якщо є якийсь фактаж, то правоохоронні органи, антикорупційні органи, повинні відпрацювати на 100, а може й на 110 відсотків. Якщо ми говоримо про процедуру розгляду цього питання в залі, то тут насправді не було ніяких підводних каменів. Ситуація була наступна: на попередніх нарадах було прийняте рішення проходити всі питання без обговорення. Ми провели перед цим погоджувальну раду, на якій кожен представник політичної партії, або фракції мав можливість виступити, висловити свою політичну позицію щодо тих чи інших питань, які будуть розглядатися в стінах Верховної Ради. А далі домовленість була наступна: ми заходимо в зал, це був початок карантину, ми не зовсім розуміли, як будуть розвиватися події з коронавірусом в Україні. Для того, щоб захистити здоров'я, в тому числі і народних депутатів України, було прийнято рішення пройти всі питання швидко, тобто без обговорення. Саме тому ні міністру охорони здоров'я, я маю на увазі Ємця Іллю Миколайовича, ні міністру фінансів не було надано слово для виступу. Тут не було ніяких питань, пов'язаних з тим, що вони скажуть. Насправді, якщо ми згадаємо про Уманського, він почав висловлювати свою позицію вже після того, як був звільнений з посади.

ТМ: Це теж, так, частково традиція української політики?

ДР: Скажімо так, на тих нарадах, на яких був присутній Ігор Іванович, і представники депутатських фракцій і груп, таких розмов не було. Було декілька таких нарад, на яких також обговорювався і бюджет, і можливі зміни до нього, і візія як це повинно відбуватися. Така інформація народним депутатам, керівникам фракцій і груп, мені, як керівнику парламента, не надходила від нього.

ТМ: Так, ваша позиція тут повністю зрозуміла. Просто не прикрашають такі інциденти ні українську політику в цілому, ні владу, ні монобільшість, ні уряд. Тому що, ми розуміємо, людину за три тижні ... Дві можливі версії - або його звільнили за те, що він про це почав говорити, не знаю, прямо або непрямо. Або навпаки, людину за щось звільнили, і пан Уманський став ось тоді робити такі заяви.

ДР: Я думаю, що мені некоректно буде зараз коментувати поведінку того чи іншого чиновника. Особливо враховуючи те, що ми, як Верховна Рада, ухвалювали рішення спочатку про його призначення, а потім про його відставку. Але, я ще раз повторюю, якщо є фактаж, є інформація, її щонайменше треба перевірити. І, якщо вона буде доведена, то повинні відпрацювати правоохоронні органи на повну.

ТМ: Великі сподівання у нас тут на работу правоохоронних органів. Щодо Нарад. Вчора відбулося засідання фракції "Слуга народу". Ви брали в ньому участь?

ДР: Так, я був на цьому засіданні.

ТМ: З того, що можна сказати, що обговорювалося?

ДР: Мене запрошували колеги на засідання фракції. Насправді, це відбувається достатньо часто. І запрошують бути присутнім на засіданні фракцій. Частіш за все лише одна запрошує. Обговорювали саме питання змін до регламенту, це саме той законопроект, про який я говорив. Була також дискусія щодо тих чи інших пропозицій. Ми поспілкувалися. Далі подивимось. Рішення буде приймати Рада.

ТМ: Були повідомлення ЗМІ про те, що президент мав брати участь у цьому засіданні.

ДР: Ні, не було Володимира Олександровича. І, наскільки мені відомо, я думаю, що Давид Георгійович, який буде трошки пізніше в вашій студії, він зможе про це відповісти. Не планувався його візит на засідання фракції. Але можливо я помиляюсь, не знаю. 

ТМ: Ви спілкуєтеся з президентом, це не таємниця. Чи відомо про позицію глави держави щодо того, що відбувається з цими поправками, якщо вже ми до них повернулися, до цього питання.

ДР: Я думаю, що тут позиція навіть не в позиції президента, ситуація не в позиції президента, а в тому, що всі розуміють, що це блокування роботи парламенту, це людська позиція. І вона, я думаю, не сильно відрізняється від того, про що я говорив сьогодні, і у президента України. Наскільки мені відомо, саме так.

ТМ: Прийнято. Соціологія сьогодні була опублікована. Дмитре Олександровичу, там багато важливих таких суспільно-соціальних і політичних аспектів було порушено соціологами. Група "Рейтинг", якщо вже ми про це заговорили. Серед іншого я звернув увагу на одну позицію, де у респондентів запитали, в українців, і про їхнє ставлення до ідеї про перенесення місцевих виборів, які заплановані на жовтень поточного року. Вперше про можливість цього перенесення виборів заговорили, коли була запропонована перша редакція змін до бюджету, коли всі фінанси, які були заплановані на проведення виборів, урізали, що формують бюджет, і, зокрема, вищезгаданий нами пан Уманський, наскільки я розумію. І ось зараз друга хвиля розмов про це пішла, наскільки я розумію. Тому що соціологія показує, що 55% українців плюс-мінус підтримує те, що потрібно перенести вибори через карантин, судячи з усього. І ще трохи менше, 46%, вважають, що можна навіть на наступний рік, на весну. Скасувати вибори і туди перенести. Ваша суб'єктивна позиція щодо необхідності це зробити, і наскільки можливо, що це станеться?

ДР: Я думаю, що ще поки зарано про це говорити. Це не простий процес, перенесення виборів. І з організаційної, і з політичної, з економічної точки зору, з юридичної точки зору, мабуть, в першу чергу. Тому зараз говорити про те, чи буде це зроблено, чи не буде, трошки навіть зарано. Я сподіваюсь, що ми швидше зможемо вийти з карантина і повернутися до нормального режиму життя і провести вибори. Але подивимось. Станом на сьогодні частина коштів, передбачених для проведення виборів, вона збережена. Місцевих виборів я маю на увазі. Коли ми говорили з представниками Кабінету міністрів Україні, з Міністерством фінансів, вони завіряли, що після завершення карантину, або, якщо буде необхідність проведення, вже наступить необхідність підготовки та проведення місцевих виборів, ці кошти будуть повернені за цільовим призначенням.

ТМ: А якщо карантин продовжиться, ось, до якого моменту повинен бути продовжений карантин, щоб були підстави говорити про перенесення виборів? Тому що кампанія починається за два місяці, вірно, виборча?

ДР: Давайте будемо сподіватись, що Україна зможе вийти набагато швидше з цього процесу, карантину, і ми зможемо провести вибори.

ТМ: Просто зараз ми продовжуємо говорити про перспективу перенесення виборів, і про багато іншого, з Дмитром Разумковим. У цьому контексті, що суттєво - що тут політичний аспект питання найбільше цікавить і журналістів, і суспільство, та й самих політиків. Тому що всі говорять про те, що хто ж зацікавлений в тому, щоб перенести ці вибори місцеві. Хто, на вашу думку, Дмитре, може бути політично в цьому зацікавлений, з політичних партій, політичних гравців, великих фінансово-промислових груп, які так чи інакше, на жаль, задіяні в політичному процесі?

ДР: Я думаю, що… Ну, я точно не зацікавлений щодо переносу виборів, тому що я вважаю, що все повинно відбуватися вчасно. Якщо ми говоримо про гравців, я не впевнений, що відстрочення проведення виборів якось глобально повпливає на великих політичних гравців на цьому полі. Але подивимось, як це буде проходити. Мені важко коментувати позицію тих чи інших політичних партій чи груп впливу. Я думаю, що вони самостійно про це зможуть сказати.

ТМ: Добре. Приймається. Зараз я зачитаю запитання, які надсилають нам наші телеглядачі, і коментарі. А ви, Дмитре, буду вдячний за реакцію і коментар. Дмитро, Київ: Коли буде засідання Верховної Ради, в середу чи в четвер і чому ви не засідаєте в дворику Ради? Мовою оригіналу.

ДР: Дмитре, по-перше, засідання планується або в кінці цього тижня, або на початку наступного. Я думаю, об'єктивно, що це або четвер, ось цей, який буде, або середа, тому що понеділок вихідний. Депутатам потрібно буде повернутися після Пасхи з округів, тому що депутати продовжують працювати, особливо мажоритарники, на своїх округах. Хоча це стосується не тільки мажоритарників. Багато, хто пройшов до Верховної Ради за списками, вони точно так само працюють у регіонах, звідки вони або з якими вони в тій чи іншій мірі пов'язані. Якщо ми говоримо про дворик, це було два основні варіанти засідання. Перше - це засідання в залі, так, як це відбувається сьогодні. Друге - це засідання в дворику. Причому нам навіть не потрібно було міняти місце проведення, тому що ...

ТМ: Адреса залишалась та ж сама.

ДР: …в Регламенті прописано, що це Грушевського, 5, адреса саме та. Питання полягало в тому, що проведення засідання в дворику - це набагато триваліший процес, оскільки регламент Верховної Ради передбачає два варіанти голосування. Перший варіант - це система "Рада", кнопками, так як ви бачите: проголосували, відразу з'явився результат на табло, все пораховано, все занесено в систему. Якщо ми це будемо проводити в дворику, то єдиним легітимним варіантом прийняття рішень - це буде голосування руками. І ось після кожного голосування потрібно, щоб лічильна комісія чітко порахувала, хто за, хто проти, хто утримався. І це досить серйозно розтягує цей процес. Тому, коли ми обговорювали той чи інший варіант з представниками фракцій і депутатських груп, була досягнута домовленість все-таки брати участь у засіданнях засобах захисту, але брати участь у засіданнях у залі і по максимуму скоротити час на політичні виступи, більше зайнятися конструктивною роботою.

ТМ: Так, я від себе додам: багато депутатів в якийсь момент стали нехтувати ось цими заходами безпеки, знімати маски, окуляри, і так далі.

ДР: Ну, і таке буває. Однак частіш за все це відбувається, коли людина виходить до мікрофона, не завжди зручно говорити в масці, тому вони знімають. Але, я впевнений, ви також бачили -  я звертався до колег, і вони все ж таки надягали. Там були різні пропозиції, що в когось була алергія, в когось ще щось, але так, правила повинні бути одні для всіх.  

ТМ: Приймається. Далі ще одне запитання. Тетяна Іванівна, Київ: який відсоток депутатів зараз хворіють коронавірусом?

ДР: Дуже незначний відсоток депутатів. Я думаю, що буквально декілька народних депутатів. Зараз, я думаю, що мені буде некоректно переходити на прізвища. Хворіють коронавірусом. Є депутати, які знаходяться на самоізоляції, тому що вони мали спілкування з тими чи іншими колегами по парламенти, в яких була підозра, або нажаль була підтверджена така інформація. На роботу парламента станом на сьогодні це не впливає негативно. І ви бачите, що і кворум є, і рішення приймаються, тому дякую, але все нормально.

ТМ: А ви контролюєте якимось чином цей процес? Тобто, там депутати мають звітувати? Тому що, якщо вони хворіють, то вони мають інформувати про це керівництво парламенту.

ДР: Є розпорядження. Спочатку це було розпорядження, що повинні були надати інформацію ті, хто були за кордоном, в яких країнах. І в рамках відряджень, і в рамках особистих поїздок. Після цього проводилось так зване епідеміологічне розслідування, з'яcовувалось, хто з ким контактував, в кого, можливо, була підозра на коронавірус. Однак, на щастя, і в апараті, і в Верховній Раді все достатньо непогано. Будемо сподіватись, що так і збережеться і в подальшому, і по всій країні також.

ТМ: Приймається. Тоді рухаємось далі ще по запитаннях наших глядачів . Олена: хто із голів фракцій найбільш рішуче відстоює свою думку, коли ви зустрічаєтесь з ними на закритих нарадах? Ну, пані Олено, закриті наради на те вони і закриті.

ДР: Я думаю, що всі, насправді. Частіш за все конструктив можна побачити у всіх, або в майже всіх. Є політичні позиції, які іноді відстоюються, є точка зору, яка іноді не співпадає. Однак, якщо ми говоримо навіть про ті закони, які я згадував, які напрацьовувались всіми фракціями, були підписані всіми фракціями, і голосувалися в залі, їх було декілька. Треба віддати належне комітетам, які їх готували, робочим групам. Тому що працювали і до другої, і до третьої, і до четвертої ранку. Тому був консенсус, було розуміння. І за останній час достатньо велика кількість депутатів з різних політичних фракцій і груп, у тому числі і керівництво більшої частини фракцій, повідкладало політику вбік, і займало все ж таки позицію, що це потрібно для країни, потрібно для людей, потрібно для зміни ситуації на краще. Не завжди це є, але зміни достатньо разючі такі.

ТМ: Сергій: чи не вважаєте ви, що закон про ринок землі був проголосований з порушенням Конституції і чи підтримаєте ідею оскаржувати його в суді. Ми знаємо, що окремі фракції звернулись до  Конституційного суду.

ДР: Я не готовий зараз говорити про порушення Конституції. Лише Конституційний суд в Україні має право приймати рішення щодо конституційності чи не конституційності того чи іншого рішення. В тому числі і закону про ринок землі, я, наскільки мені відомо, знаю, що депутати деяких груп і фракцій будуть звертати до Конституційного суду з цього приводу. Однак, якщо ми говоримо про процедуру, то це рішення буде так само прийматися Конституційним судом. Зараз мені, як голові Верховної Ради, висловлювати позицію, це може бути сприйнято нашими колегами з Конституційного суду, як тиск на суд, і мені би не хотілося, щоб хтось, навіть теоретично, в цьому щось побачив.

ТМ: Чи є претенденти на виключення з фракції? Якщо так, то хто і за що? Микола.

ДР: Якщо чесно – не знаю. Буде Давид Георгійович зараз, невдовзі, після мене, я думаю, що він зможе про це детальніше відповісти. Але, наскільки я розумію, то ні.

ТМ: А якщо не називаючи імен? От просто, суб'єктивно, я не буду просити конкретизувати. За вашими відчуттями, сьогодні в монобільшості є хтось, хто зайвий, кого можна було б позбутися?

ДР: Я не думаю, що можна підходити з формулюванням "хтось зайвий". Тому що за кожного з цих, як ви висловились, "зайвих", проголосували люди. В тій чи іншій мірі.

ТМ: Але поведінка окремих з них демонструвала, або політичну діяльність…

ДР: Так, але я думаю, що наступного разу люди зроблять висновки з поведінки кожного з них. Люди також, і ви, і я, можемо помилятися. Важливо визнавати ці помилки, і головне – їх виправляти.

ТМ: От щодо того, що люди дадуть оцінку політикам і чинним народним депутатам, немало розмов і виходячи з економічної кризи, і з розповсюдження коронавірусу, про те, що можливі навіть позачергові парламентські вибори восени, і окремі політичні сили ледь чи не прямо про необхідність цього говорять.

ДР: Хто говорить?

ТМ: Ну, опозиційні переважно політичні сили. Сьогодні констатують, що, слухайте, влада не впоралась, що президент не зміг, коаліції нема, криза.

ДР: Мені іноді цікаво дивитися, як люди, які були при владі п'ять років, зараз розповідають про те, що було зроблено, як це було зроблено і що треба було б робити. В вас не так давно була можливість це робити. Якщо ви це не зробили, це питання вже до вас. І саме тому, мабуть, була дана така оцінка людьми під час виборчої кампанії. Я абсолютно свідомий того, що і зараз є помилки, і мабуть і в моїй роботі, і в роботі парламенту, я все ж таки буду говорити про парламент, тому що я представляю парламент. Однак це позиції і монобільшості, вона є. Це позиції різних парламентських фракцій і груп, які так само часто підтримують ініціативи і президента в тому числі. І, мабуть, в такі, достатньо непрості моменти роботи держави, треба відкладати політику, а не намагатися піаритись на цьому, особливо якщо це не зовсім, недолугий піар. Якщо ми повернемось до вашого запитання щодо дострокових виборів – станом на сьогодні ні з юридичної точки зору, ні з політичної точки зору я не бачу можливості і доцільності проведення позачергових виборів. Парламент працює, є монобільшість. Ну, вона є. Може комусь це не подобатись, але результати голосувань на останньому засіданні Верховної Ради України це підтверджують. Якщо ми говоримо з вами про юридичну складову, то підстав для дострокового припинення повноважень Верховної Ради України сьогодні також нема.

ТМ: А про політичну якщо говорити? З точки зору політичної, є підстави для того...

ДР: Політичні підстави не є підставами для розпуску Верховної Ради.

ТМ: Зрозуміло, це просто як запитання і відповідь. На вашу думку, от політичні підстави сьогодні говорити про те, що недосконала робота, не досить якісна, не досить конструктивна, не відповідає очікуванням громадян і виборців, і так далі.

ДР: Дивіться, я думаю, що роботу і діяльність важко розділити. Сказати, вона конструктивна, не конструктивна, якісна, не якісна. Завжди буде, в будь-якому процесі, і позитивні моменти, і негативні моменти, і помилки. І це шлях, який іде і будь-яка людина, і будь-який політик, як би нам по-іншому не хотілось. Важливо розуміти ту відповідальність, яка лежить на тобі, на тобі персонально. На твоїх колегах по роботі, будь то парламент або інша, будь-яка інституція, або навіть і приватне підприємство. І кожен повинен робити своє, і відповідати за той напрямок роботи, який йому довірений. Будемо сподіватися, що Верховна Рада, і мені так здається, не пасе задніх в цьому плані.

ТМ: Добре. З ютуб-трансляції нашої запитання. Оленка: питання про зарплату чиновникам в десять мінімалок. Це дійсно лише до завершення карантину?

ДР: Станом на сьогодні – так, зменшені заробітні плати. Станом на сьогодні -  це до кінця карантину плюс 30 днів. Я хотів би нагадати, що це розповсюджується також і на так звані наглядові ради. Там у когось було 300 тисяч, у когось 500 тисяч. Це розповсюджується на всіх чиновників, в тому числі і народних депутатів України. І я, це моя особиста думка, не всі її поділяють, я вважаю, що в такі скрутні моменти, і в непростій ситуації, яка сьогодні є в Україні, це абсолютно правильно. Думаю, що можна було б іще зменшити, але зараз мене колеги звинуватять в популізмі.

ТМ: Ну добре, зменшити. А продовжити до кінця року? Бо хтось каже, що президент в одному зі своїх звернень обіцяв, що це на довший час відбудеться, зменшення заробітних плат, а відбулося тільки на час карантину.

ДР: Час карантину плюс 30 днів.

ТМ: Це зараз і опозиційні фракції підняли на політичні прапори.

ДР: Розумієте, мені дуже так цікаво чути позицію деяких народних депутатів, тому що коли я пропонував перерахувати так звані "депутатські", які ідуть на депутатську діяльність, в фонд боротьби з коронавірусом, бажаючих це зробити було дуже-дуже небагато. Тому краще про це н е на ефірах говорити, а взяти кошти і перевести або в лікарню, або в бюджет, і потім ми можемо подискутувати і в цій студії, і в будь-якій іншій.

ТМ: От щодо цього, була історія, коли так зробила політична партія "Слуга народу"…

ДР: Я вам більше скажу: багато депутатів так само зробили – хтось купив маски, хтось купив ще щось. 

ТМ: Це зрозуміло. Хтось публічно це робить, хтось не публічно. І тут окрема шана і повага щодо цього, що не піаряться. Але щодо піару. Політична партія "Слуга народу" заявила, що всі гроші, які полагаються їм, якщо ми говоримо про державне фінансування політичних партій, як політичній силі, вони спрямовують на боротьбу з коронавірусом і передадуть чи на благочинність, так, чи інакше. Але потім була ситуація, коли в НАПК прокоментували цю ідею, сказали, що це неможливо згідноз  законодавством. На якому етапі питання?

ДР: Зміни законодавства відбулися, там була яка ситуація: що партія може або повністю відмовитись, або не відмовлятись. Вона не може відмовлятись від частини цих коштів.

ТМ: А планували від частини відмовитись?

ДР: Так, мова йшла про частину коштів, які передбачені на якийсь проміжок часу в цьому році, тому що фінансування відбувається протягом всієї каденції Верховної Ради України. Саме такі зміни були внесені в закон. І, я думаю, що найближчим часом партія "Слуга народу" виконає ту обіцянку, яка була дана, відмовиться від…

ТМ: Відмовиться від якоїсь окремої частини державного фінансування?

ДР: Да. Нажаль, я не готовий, наскільки я пам'ятаю, мова йшла про якийсь проміжок часу, і ті кошти, які передбачені на цей проміжок часу.

ТМ: Зрозуміло, добре. Далі, не бачу підпису, але: дуже багато людей працюють в Україні неоформленими і роботодавці не платять податки через це. Щось влада планувала робити в цьому напрямку, люди не мають стажу, можливість отримати пенсію, лікарняний і так далі.

ДР: Ну, дивіться, досить жорстка відповідальність і зараз вже передбачена в законодавстві. Питання в тому, що не завжди органи влади, ті, хто за це відповідають, можуть це відстежити. А іноді і не хочуть, давайте теж будемо чесні. Боротьба з корупцією, м'яко кажучи, ще не закінчилася. Що залежить від Верховної Ради, ми робимо, і зроблено теж, в плані законодавчого забезпечення цього процесу вже чимало. Тепер просто треба виконувати закони, як ми, в принципі, з вами і говорили, починаючи цю передачу.

ТМ: Так. Чи є у вас конфлікт з президентом. Анна.

ДР: Нема

ТМ: А підстави якісь були для того, щоб розмови про це почалися? Тому що, ну, ви знаєте, певно, що це для вас не секрет, що окремі ЗМІ, анонімні Telegram-канали і ще хтось в соціальних мережах досить довго розповсюджували тезу про те, що є якісь протиріччя.

ДР: Да, я побачив про те, що в мене є конфлікт, і пройшла якась розмова негативного характеру. Коли я був в відрядженні в іншій державі, тому мені було достатньо цікаво і смішно це читати.

ТМ: Найпопулярніше припущення – про те, що ніби, я не про президента, що це було і за колишнього, і за чинного очільника Офіса президента, що нібито там хтось тисне на Разумкова і каже, що треба продавіть те чи інше рішення, а Разумков каже, що ні, будемо працювати за Регламентом. І от така версія. Хтось навіть сказав, що Разумков це сам про себе розповсюджує, що начебто він отакий порядний.

ДР: Точно в мене немає Telegram-каналів, свого навіть немає, вже зараз це стало модно, в мене його нема. Хоча, кажуть, що якісь є, але це точно не мої. І таке про себе не розповсюджував. А щодо Регламенту – ми про це вже сьогодні говорили, я вважаю, що закон треба поважати.

ТМ: Зрозуміло. Про карантин, про фінансування і люди сказали, про заробітні плати, про стаж, про пенсії. Чому це питання зараз актуалізувалось? Тому що ми всі, в більшості своїй, ми бачили це по соціології, більшість українців, переважна більшість, підтримують необхідність запровадження карантину. І ми всі ізолювалися, сидимо вдома і всі ці запобіжні заходи втілюємо в життя. Але. Є якісь базові питання – гроші, заробітні плати, умови життя. І тут багато хто нарікає сьогодні, що не на 100%, м'яко кажучи, урядовці зокрема, посприяли тому, щоб людям якось допомогти у цей час. І фінансово, і так далі. Всі чекають тисячі, обіцяної президентом. А якщо карантин буде продовжуватись і далі, то питання, зрозуміло, буде все болючішим і болючішим. Що чекати у цьому контексті?

ДР: Це більше, мабуть, питання до урядовців. Тому що ми виходимо з тих можливостей, які в нас в державі є. А що залежить від нас, ви бачите, ми зробили. І значною мірою покращили, в межах можливостей, ще раз повторюю, ті зміни до бюджету, які були спочатку запропоновані. Мені хотілося б сказати, що завтра будемо роздавати гроші всім, кому потрібно, однак, виходячи з економічної ситуації як всередині держави, як за кордоном, популізмом займатися точно не буду. Дуже сподіваюся, що ми, як держава, зможемо вийти з карантину, вийти спокійно, з мінімальною кількістю втрат і почати відновлюватись в тому, вже мабуть іншому світі, який буде після того, як ми зможемо говорити коронавірус.

ТМ: Зрозуміло. А як громадянин, як проста людина, ваші бачення того, що може стати підставою говорити про те, що треба трошки послаблювати умови карантину – комусь дозволити працювати, десь відкрити якісь підприємства, щоб працювала економіка.

ДР: Я думаю, що це залежить від того, що буде відбуватись. Якщо ми будемо бачити, що це ситуація контрольована, що немає… Головна проблема в чому – щоб наші медики справлялися з напливом тих людей, хто захворіє, і могли їх вилікувати. Тобто, ви ж всі бачили, і люди бачили, так звану криву, якою вона може бути і якою вона потрібна, щоб вона була. Якщо буде відбуватися в межах оптимістичного сценарію, я думаю, що поступово ми зможемо виходити з карантину. Зменшуючи обмеження, даючи можливість працювати людям, працювати економіці, і таким чином повертати державу до нормального економічного і соціального існування. Є групи ризиків, там інша ситуація. Ми повинні збалансовано і зважено підходити до цього процесу. І відповідально, тому що не можна недооцінювати ту проблему і той ризик, який сьогодні є, пов'язаний з коронавірусом. І таке просте відмахування від проблеми, ми бачимо до чого це все призвело в Іспанії, в Італії, в Сполученому Королівстві, і в багатьох інших державах Європи.

ТМ: В Сполучених Штатах.

ДР: Так, і в Сполучених Штатах. Карантин, який був запроваджений, наприклад, в Китаї, він продемонстрував достатньо позитивну динаміку і швидкий вихід з тієї складної ситуації, яку ми там спостерігали.

ТМ: Завдання надскладне в тому, щоб знайти компроміс між тим, аби, звісно, не ризикувати життям людей, і, з іншого боку, якось втримати економіку, щоб після карантину нам було на що жити, що їсти, що пити, і так далі. Ну, це до уряду, перш за все, вони мають тут знайти спільний знаменник. Але, на сам кінець. Про прогнози у вас спитаю. Зараз до 24 квітня у нас карантин. Я, можливо, в першу чергу зроблю прогноз, на мою думку, я так думаю, припускаю, що до травня точно він буде продовжений. Що ви про це думаєте?

ДР: Я дуже не люблю припускати, тому що в телепередачі Екстрасенс я точно не приймав би участі.

ТМ: Саме тому ви голова Верховної Ради, а я ще ні.

ДР: Я думаю, що будемо виходити з об'єктивної ситуації, без припущень. Будемо дивитися на ту статистику, зважувати, ще раз повторюю, ризики, можливості і знаходити той компроміс і баланс, який завжди повинна шукати влада.

ТМ: Дмитре Олександровичу, я був дуже радий, що першим гостем прем'єри програми "Україна з Тиграном Мартиросяном" були саме ви.

ДР: Дякую вам і за запрошення, і бажаю, щоб, як завжди, цей проект Тиграна Мартиросяна був успішним.

ТМ: Дякую. Успіхів, спасибі за розмову, дякую, що прийшли.

ДР: Дмитро Разумков, голова Верховної Ради України був гостем нашого ефіру.