"Не здавайте долари, не купуйте долари": Данило Гетманцев про курс, субсидії та митницю

"Ми маємо безпрецедентно великі золотовалютні запаси Національного банку"

"Не здавайте долари, не купуйте долари": Данило Гетманцев про курс, субсидії та митницю

У студії програми "Україна ввечері" на телеканалі "Україна 24" - народний депутат (фракція "Слуга народу"), глава Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.

Програма була в ефірі 28.10. Щоб подивитися відео програми, перейдіть в кінець інтерв'ю.

Разом з нами в цій студії зараз голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Пане Даниле, вітаємо вас.

ДГ: Вітаю.

Доброго дня. Давайте спершу поговоримо про митницю. Її може очолити гендиректор аеропорту "Бориспіль" Павло Рябікін. Про це у Facebook повідомив нардеп Олексій Гончаренко. Конкурс на цю посаду вже завершили, а відповідні документи направили до Кабміну. Зауважу, що Павло Рябікін був призначений гендиректором аеропорту "Бориспіль" 2017 року, тоді ж посів друге місце у рейтингу кращих менеджерів України. Пане Даниле, що знаєте? У нас новий голова митниці?

ДГ: Давайте почнемо з 28 жовтня. Сьогодні у нас велике свято – день звільнення України від німецько-фашистських загарбників. Я хочу привітати студію, привітати наших громадян всіх з цим святом. І хочу, щоб ми не забували цю трагедію і пам'ятали її завжди на майбутнє.

Це ж навпаки добре, а не трагедія, що звільнена?

ДГ: Трагедія – я маю на увазі війну. Це має досить опосередковане відношення до митниці. Але, повертаючись до митниці, дійсно, ваша інформація, вона відповідає дійсності. Ми невдовзі матимемо, чи може навіть маємо вже нового голову Митної служби. І хочеться побажати йому, аби його діяльність на цій посаді була успішнішою, ніж за тих багатьох попередників, які на жаль змінилися поточного року на цій посаді, без будь-яких суттєвих результатів.

Є якісь задачі, які були поставлені, можливо, від комітету, можливо, ви знаєте ще від когось?

ДГ: Дивіться, я про це говорив неодноразово, щодо попередників, але зараз можу повторити, що два основних напрями є перед керівництвом Державної митної служби. Перший напрям – це впровадження тих законів, які ми ухвалили рік тому, це закон про спільний митний транзит, закон про авторизованого економічного оператора, та деякі інші законодавчі ініціативи, які були нами схвалені, як Верховною Радою. І створенням цим бази для реформування Державної митної служби. Ми повинні в 21 році мати Державну митну службу на кшталт європейських митниць, і яка виконувала б завдання на такому ж самому рівні й була такою ж зручною для бізнесу. Це таке стратегічне завдання. Тактичне завдання, це другий напрям його роботи, - повне і негайне припинення всіх корупційних практик, які, на жаль, на сьогодні мають місце на митниці.

Ну, з другим одразу не впорався, можна сказати. Бо це ж неможливо повністю. Чи ви бачите, як можна повністю корупцію знищити?

ДГ: Дивіться, є певні моменти, від яких просто треба відмовитися. Бо ми з вами розуміємо, що оформлення тих чи інших вантажів неможливе без участі митників. І неможливо, скажімо, провезення фур, великих фур, без митного оформлення, через митницю. Це взагалі нонсенс. Або якби митники цього не знали. Тому припинення цих практик – це і є головне завдання.

Пане Даниле, даруйте, виправте мене, якщо це не так. Моя логіка: ви кажете – от тепер треба відмовитись від корупції. Виходить, що ті, хто був до нього, або від корупції не відмовлялись, або, ви кажете, ми всі це розуміємо, або не розуміли це. Якщо вони від корупції не відмовлялись, то це вже стаття, і не одна. Якщо вони це розуміли, і знали всі ці схеми, і ніяк на них не реагували, то це теж стаття, але можливо дещо інша. Тоді з ваших слів виходить, що всі попередні очільники митниці мають отримати терміни. А прийдешній, якщо він не впорається за якийсь час, то він теж має отримати термін.

ДГ: Дивіться, це з ваших слів. Ви розгорнули, можливо, дещо гротескно мою тезу, але, безперечно, чи людина не розуміє, вона не на своєму місці, чи людина бере участь у якомусь злочині, вона не те що не на своєму місці, вона взагалі не в тому місці, де вона повинна бути, скажімо так. І це є очевидні речі, що ми, на жаль , не впоралися із завданням подолати корупцію на митниці. У нас є здобутки в фінансовій сфері, і досить багато здобутків і в протидії зловживанням з ПДВ, і нелегальне пальне, і акциз з алкоголю й тютюну. Там у нас здобутки є. Тут, на жаль, здобутків нема. І головна проблема – це безперечно Міністерство фінансів, яке опікується митницею, і ті люди, які очолювали митницю до цього.

То я, власне, хочу спитати – те місце, може, прокляте? Ну що іде не так, реально?

ДГ: Дивіться, я поясню.

Ну хороші ж люди. Максим Нефьодов, хороша ж людина, правда? Хвалили так чоловіка. Пішов на митницю – провал. Потім що, а ну, давайте зменшимо трохи надходження з митниці – знов мимо. Що, може місце прокляте?

ДГ: Я поясню. Це система, система корупційна, система, яка формувалася десятиліттями, причому зміцнювалась десятиліттями. Її важче подолати, ніж інші прояви корупційних злочинних діянь в фінансовій сфері.

Думаю, легше її очолити.

ДГ: Тому, ну, напевне, очолити ще легше. Але ж ми не приймаємо такий вихід. І, власне кажучи, чому і люди так швидко там змінюються. Отже, система опирається. І ми, ви не сумнівайтеся в тому, що ми владнаємо це, ми все одно поборемо ту систему, яка є корупційна.

Коли?

ДГ: Дивіться, ми вже повинні були б це зробити, це очевидні речі.

Це очевидно.

ДГ: Так, але я думаю, що якщо новий голова Митної служби, він буде на своєму місці, то від корупційних практик він може відмовитись за декілька місяців.

Ми зараз можемо давати новину, власне, що на митниці під керівництвом Павла Рябікіна корупція зникне за декілька місяців. Правильно? Каже пан Данило Гетманцев.

ДГ: Це моє очікування.

Або зникне пан Рябікін з митниці. Слухайте, ну вже хочеться крапку поставити, бо це вже реально неможливо нескінченно говорити одне і те саме. Або змініть назву, або розженіть, або місце змініть. Ну щось треба з цим робити.

ДГ: Я з вами погоджуюсь абсолютно, і ми робимо, ви ж бачите.

Чим вам допомогти, пане Даниле?

ДГ: Ви ж бачите, що у нас нульова толерантність навіть не до проявів корупції, а до тих людей, яким не вдається подолати цю корупцію.

А як ви це бачите?

ДГ: Вони тому й змінюються. Ці люди тому і змінюються.

Хотіли вас запитати, ви ж все знаєте про гроші, пане Даниле. А ось така часта зміна людей на керівних посадах, вона впливає на те, що вони будуть мати більшу пенсію? Ось по півроку людина попрацювала, вона пенсію потім більшу отримуватиме?

ДГ: Це вплине на її пенсійний стаж, обов'язково. Але я не готовий вам зараз сказати, на скільки. Я не думаю, що суттєво.

Ви розумієте, про що я? Ось змінять людей для того, щоб більшу пенсію мали.

ДГ: На пенсію впливає розмір винагороди, яку отримує людина.

А я ж про що. Там не по 15 тисяч гривень.

ДГ: Там більше, і ця винагорода, вона буде впливати на пенсію. Але якщо ми говоримо за загальний пенсійний стаж і півроку, то я думаю, що це не ті цифри, які могли б дуже вплинути.

Ми перевіримо, будьте певні. Ми зафіксуємо і те, що ви зараз сказали, що…

ДГ: Ви мене лякаєте. То ви робили новини, то ви зараз вже зафіксуєте.

По-перше, ми вже дали в новини. Тому і зафіксували. Саме тому ви до нас і приходите, бо знаєте, що в цій студії, Україна 24, якщо вже ви щось сказали, то ми вже тримаємо вас і за слово, і за інші частини тіла для того, щоб слово виконували.

ДГ: Правильно, правильно.

В Україні продовжили режим надзвичайної ситуації до кінця року. Відповідне рішення ухвалили сьогодні на засіданні уряду. Все через стрімке поширення COVID-19, адже за останні кільки тижнів епідемічна ситуація в країні значно погіршилась. Нагадаю, режим надзвичайної ситуації встановили в березні поточного року через пандемію коронавірусу. Тож що таке режим надзвичайної ситуації – давайте подивимось…

Як це вплине на наше з вами життя, чи в принципі ніяк, окрім того, що ще більше масок треба запхати в кишені? Знаєте, як раніше знаходив у кишені гроші з весни, то тепер ти знаходиш маску використану.

ДГ: Ситуація така, як є. Ви бачите, що карантин продовжується, і ви бачите статистику щодня. На жаль, ми бачимо все більші й більші цифри. І це, безперечно, нас бентежить. Карантин просто продовжується до кінця року, це абсолютно мотивоване, нормальне рішення уряду. Чи будуть додаткові якісь заходи вжиті, це питання балансу, це питання балансу дотримання прав громадян і можливостей реалізації цих прав, з одного боку. З іншого боку – можливості протидії хворобі. Кабінет міністрів, Міністерство охорони здоров'я щодня знаходять цей баланс і роблять ревізію цього балансу на користь суспільству, на користь держави.

Давайте ще доповнимо інформацію. Алгоритм нарахування субсидій для населення з нового року не зміниться. Про це в ефірі України 24 розповів заступник міністра соцполітики України Віталій Музиченко. Зміни передбачені лише під час перевірки інформації про субсидіанта…

Отже, механізм перевірки дещо змінюється, як я зрозумів. Якщо ви можете нам сказати, хто тепер не отримає субсидії, чи це просто відточення того механізму, який існував раніше? Взагалі, є причини для того, щоб переживати тим, хто зараз отримує субсидії, що вони їх скоро не отримають?

ДГ: Абсолютно нема таких причин. Я вам хочу сказати просту статистику: якщо ми візьмемо вересень 19 року до вересня 20 року, і порівняємо кількість сімей, які користуються субсидіями, то в 19 році це два мільйона 300 тисяч, зараз це два мільйона 900 тисяч. Тобто, ця кількість, вона збільшується і буде збільшуватися в майбутньому, бо до сезону опалювального, як правило…

Бо газ дорожчає?

ДГ: Як правило, збільшується ця кількість. Але щодо перевірки, абсолютно правильно сказав зараз колега, мова йде про перевірку, звірку з різними даними різних реєстрів. З даними різних реєстрів. У нас раніше що було? Це, до речі, стосується не тільки субсидій, це стосується будь-яких соціальних виплат. У нас були такі випадки, коли роками отримувалися пенсії людьми, які померли. Чи, наприклад, ті самі субсидії, якщо людина в різних регіонах України має нерухомість, вона отримувала по декілька разів на різну нерухомість, хоча це багата людина. І проти цього, проти таких зловживань спрямовані ці перевірки. Це не прихід до квартир, це не перевірки, що відбувається в квартирах. Це виключно аналітична робота з співставлення державних реєстрів.

Слухайте, то може ми дійдем до того, якщо всі реєстри об'єднати в одну базу, в одну історію, то люди не ходитимуть за однією довідкою по п'ятьох місцях?

ДГ: А, до речі, цим Кабінет міністрів займається. Якщо я не помиляюся, ця програма має назву "Трембіта", вони об'єднують всі реєстри в один, це так і є.

Власне, наразі Мінцифри повідомило, що сьогодні Кабмін онлайн відмовився від паперів. Що це означає, знаєте?

ДГ: Це те ж саме, що зробила Верховна Рада ще до цього.

Але у вас там купа паперів. Ви кажете, що відмовилися, а насправді ні, я слідкую за вами.

ДГ: Як це? Я відмовився, особисто? В мене нема жодного іншого виходу, бо нам роздали планшети тепер, і вся пошта у нас приходить в електронному вигляді.

Ви це зараз даремно сказали. Люди думали до того, що ви на листочках пишете. А тепер – їм ще й планшети купили?

ДГ: Планшети купили, це правда. Проте ми зекономили величезні гроші на кипах паперу, які я раніше розписував щодня.

А давно ця історія йде, цифровізації? Сьогодні заявили, що будуть її збільшувати.

ДГ: Можливо, Кабмін сьогодні, а у нас на початку року ще.

Ще кілька днів тому я був у Фонді соціального захисту зі стосом паперів, і маю принести туди ще один стос паперів для того, щоб мені видали інший стос паперів, і я потім їм стос паперів ще заніс.

ДГ: У нас є амбітна дуже мета, у уряду, і у Фьодорова Михайла, про те, щоб у вересні наступного року держава взагалі відмовилася від будь-якого паперового спілкування з громадянином, все спілкування перейшло в електронну форму, якщо громадянин, звичайно, не хоче іншого. У вересні наступного року, це було на презентації цифрової нашої програми "Дія". Це абсолютно класні речі, це те, що відбувається і те, що робить наша Мінцифра, фактично це більше набагато, ніж роблять нам з Європи.

Пане Даниле, я з вами не сперечаюся. На сьогодні мінімальна зарплата – п'ять тисяч гривень, наступного року її планували підвищити, спершу до шести, потім до шести з половиною, причому до шести – вже у січні 2021 року. Втім, поки в парламенті не певні, точніше пан Данило Гетманцев виступив речником цієї ідеї, що коштів не вистачить, і деякі депутати пропонували підвищення відкласти до кінця року наступного. Не ростиме мінімалка – не ростиме і середня зарплата. Сьогодні вона становить майже 11,5 тисяч гривень. Найбільше отримують у столиці – майже 17, найменше – на Буковині, 9 тисяч гривень. Це дані Держстату. Втім, як ми почули від наших експертів і співгромадян, ці цифри значно завищені. Дохід у людей понад 15 тисяч зустрічається зовсім нечасто.

Долучаємо до нашого ефіру радника президента з економічних питань Олега Устенка. Пане Олеже, вітаємо вас у нашому ефірі.

ОУ: Доброго вечора.

Отже, середня зарплата, мінімальна зарплата. А від того дійсно українці отримуватимуть грошей більше чи менше, як ви це прогнозуєте?

ОУ: Ну, звичайно, якщо у тебе буде зростання економіки, а очікування таке, що в прийдешньому  році українська економіка має зрости, ви бачили в первинному проєкті бюджету поданому до Верховної Ради - 4,5% зростання, рівень інфляції близько 7%. Це означає, що як мінімум коригування має відбутися на рівень інфляції, а як максимум - на рівень інфляції плюс на так званий реальний ріст. Тобто, ми повинні бачити зростання доходів населення на рівні, скажімо, 10-11-12%  прийдешнього року. Це цілком закономірно. Але також цілковита правда, що коли мова йде з приводу мінімальної заробітної плати та збільшення мінімальної заробітної плати, то Данило правий, йдеться про те, що у тебе збільшується чек для держави, якщо мова йде про державні структури, про те, що відноситься до державної власності, про, наприклад, заробітні плати вчителів, лікарів, усіх, хто працює в державному секторі. Але теж правда, що, коли ми говоримо з приводу приватного сектора, то збільшення мінімальної заробітної плати дає можливість для таких економік, які відносяться до групи високотенізованих економік, дає можливість боротися з тінню. До слова сказати, це дебат не тільки який ведеться зараз в Україні, він ведеться і в інших країнах. І ви бачили, що під час останніх дебатів Байдена і Трампа, вони як раз теж піднімали питання, пов'язане з мінімальною заробітною платою. І Трамп висловлювався досить категорично з приводу того, що ні, не варто зараз збільшувати мінімальну заробітну плату відразу скрізь, можливо, варто думати з приводу окремих штатів. Водночас Байден парирував, що це необхідно зробити і у нього була своя аргументація. Але ось аргументація, яка є в Офісі президента, у президента особисто, це те, що збільшення мінімальної заробітної плати однозначно назріло, мінімальна заробітна плата в державному секторі - це плата, яку ми повинні віддати за більш якісні послуги державні. А заробітна плата мінімальна, яка повинна бути збільшена в приватному секторі, це боротьба, якщо хочете, з тіньовим сектором економіки, який у нас досить високий.

Пане Олеже, те що ви кажете, що так, зарплату потрібно підвищувати двічі. Те, що каже Гетманцев – так, потрібно зарплату підвищувати, але немає звідки. Як воно мені виглядає…

ДГ: Я так не кажу. Я хочу уточнити це питання, бо воно дуже принципове. Я не говорив про те, що на підняття мінімальної зарплати нема грошей, і тому її не треба піднімати. Я говорив про те, що підняття мінімальної зарплати, воно впливає на інфляцію, і впливає на бізнес, бо обкладає бізнес додатковими податками. І, напевне, якщо б ми відклали підвищення до 6500 на півроку, то цей вплив не був би таким сильним, як він є зараз. Тому я просто запропонував обговорити це питання. І я вважаю, що його дійсно варто обговорити.

А ви знаєте, пане Олеже, я до чого, доформулюю своє запитання: мені виглядає так, що в принципі вся країна розуміє, і не тільки наша, а й всі країни світу, що грошей, зрештою, у нас немає. Але панові Гетманцеву вистачає або сміливості, або з нього роблять жертовного агнця, якщо пам'ятаєте, для того, щоби він артикулював саме цю думку, і все каміння, як про касові апарати, на нього полетіло. Умовно кажучи, от Гетманцев зі своїм комітетом в Верховній Раді – це зле, а те, що кажуть з Офісу президента – це на добре.

ДГ: Я роблю те, що я мушу робити, те, що я повинен робити. І насправді я розумію прекрасно наслідки, я розумію прекрасно критику, я розумію прекрасно, що всі правильні речі, які ми робимо, а ми робимо тільки правильні речі в комітеті, у нас найрезультативніший комітет, і ми зробили такі реформи, які не робилися десятиріччями в нашій державі. Я розумію, що вони викликають супротив, я розумію, що вони викликають протидію тіні. Я розумію, що те, що ми робимо, воно не подобається ділкам, воно не подобається корупціонерам. Але який в мене ще вихід? Немає жодного виходу в нас, в тих людей, які підписуються під цими ініціативами.

Пане Олеже, пане Даниле. Саме через те, що робить комітет, чи хтось ще щось робить в нашій країні таке, що ви кажете, очікується економічне зростання, і українці, якщо я правильно, не висмикую зараз з контексту вашу цитату про те, що українці будуть отримувати на 10% більше. Мають, принаймні.

ОУ: Я погоджуся абсолютно точно з паном Гетманцевим з приводу його економічної логіки. Зрозуміло, що, коли ти знаходишся в умовах дефіциту державного бюджету, а в наступному році бюджет дефіцитний, і це очевидно. І я розумію, що він буде в межах 5-6% ВВП. То все одно це досить високий дефіцит державного бюджету. Тому логіка Данила про те, що необхідно економити, де можливо, в тому числі і на можливих підвищеннях, вона абсолютно нормальна економічна логіка. Але інше питання, знову-таки, яке завдання ти вирішуєш. Вирішуєш завдання детінізації економіки - тоді стратегія може бути одна, інше завдання, коли ти намагаєшся стимулювати, наприклад, економічне зростання за рахунок збільшення доходів населення. Ось збільшення доходів населення - це один з компонентів ВВП і це теж може стимулювати зростання. Але це питання більш професійне, точно не для такої кілька хвилинної дискусії. Але також я виразно на підтримку пана Гетманцева скажу, що комітет, яким він керує, і керує, наскільки я розумію, досить успішно, він дійсно один з найефективніших комітетів. Плюс все-таки не забувайте, що вони настільки важливі, і не так сам комітет, як те, чим вони займаються, з тієї точки зору, що ми говоримо з вами про дохідну частину державного бюджету. І набагато легше розподіляти доходи, набагато складніше забезпечити ці доходи. І ось від спільної та правильної позиції, яка повинна бути в цьому комітеті, а знайти її, напевно, не так вже й легко, тому що мова йде про пошук компромісів...

Саме цим займаємось і ми в цій студії. Пане Олеже, дякую вам за те, що долучилися.

ОУ: Дякую.

Радник президента з економічних питань з нами був на зв'язку. А чому я кажу, що і ми цим намагаємось займатись, тому що зараз був такий компліментарний обмін позитивними такими речами.

ДГ: Ми ж з однієї команди.

А нам доведеться тепер балансувати. … Третій день поспіль падає гривня. На сьогодні НБУ установив офіційний курс на рівні 28 гривень 36 копійок за долар, а це ще на три копійки вище в порівнянні з днем попереднім. ... Пане Даниле, питання тут буде, мабуть, логічне і просте: що буде далі з гривнею, і чи правда ми наближаємось до 30, або куди ми йдемо? Я маю на увазі гривню.

ДГ: Я не буду говорити жодної цифри, бо це може вплинути. Є таке поняття, як очікування, і валютні очікування, вони впливають так само на курс. На них я точно не буду впливати. Я скажу єдині речі, зрозумілі для всіх – те, що на сьогодні ми маємо такі показники макрофінансові нашої фінансової системи, які не справляють жодних підстав для значних коливань гривні. Те, що ми бачимо, це незначна волатильність, незначні коливання, з якими впорається Національний банк шляхом купівлі гривні на валютному ринку, іншими словами, валютних інтервенцій. І, власне кажучи, це абсолютно нормальні речі, нормальний процес. Ми маємо з вами досі ще позитивний платіжний баланс, позитивний баланс платіжного рахунку. Ми маємо з вами безпрецедентно великі золотовалютні запаси Національного банку, ми маємо з вами дуже помірну, незважаючи на коронакризу, за це треба подякувати команді Національного банку, інфляцію. Безпрецедентно низьку інфляцію. Тому жодних підстав для того, щоб ми з вами мали якісь значні коливання курсу, ми не маємо, і треба заспокоїти людей, і щоразу не піднімати бурю в стакані.

То давайте скажемо про це – не треба хвилюватись, не треба панікувати, не здавайте долари, я не знаю, не купуйте долари.

ДГ: Не здавайте долари, не купуйте долари. У нас, принаймні в перспективі короткостроковій, тобто на півроку, жодних підстав для якихось стрімких коливань нема.

Пане Даниле, глядачі цікавляться, мені теж цікаво, скільки у вас при собі зараз грошей?

ДГ: При собі? Тисячі дві, мабуть. Я зарплату нещодавно отримав депутатську.

Не хизуйтеся, бо у нас лише наступного тижня. Данило Гетманцев був нашим гостем в цій студії. Дякую, що прийшли, приходьте ще.

Популярні відео

Джерело Україна 24 Теги