"Люди звикли до небезпеки": Денис Шмигаль про те, чи буде новий жорсткий карантин

"Восени може бути накладення грипу на COVID. І тут треба закликати всіх максимально вакцинуватися"

"Люди звикли до небезпеки": Денис Шмигаль про те, чи буде новий жорсткий карантин

У студії телеканалу "Україна 24" - прем'єр-міністр Денис Шмигаль. Програма була в ефірі 04.09. Щоб подивитися відео програми, перейдіть в кінець інтерв'ю.

Доброго дня.

Доброго дня, Денисе Анатолійовичу.

Вітаю вас.

Вітаю вас. Мене звуть Олена.

Дуже приємно.

Денисе Анатолійовичу, я знаю, що ви дуже швидко ходите, мене попередили. У мене до вас перше прохання: будь ласка, не поспішайте, уповільніться трохи - щоб ми з вами пройшлися гарно, я вам кілька запитань поставила, а потім ми з вами сядемо і поговоримо вже. І ще, хочу попередити, у нас буде з вами формат спілкування - перший блок великий, серйозні запитання: економіка, життя простих українців, ціни, пенсії, зарплати, все, що стосується кожного. І другий блок запитань, це такі бліци, це нестандартні, незвичайні запитання, для того, щоб українці більше зрозуміли вас не тільки як прем'єра, а й, як людину. Добре?

Добре, домовилися.

Ну що, починаємо тоді. Мені дуже приємно з вами познайомитися, бо, ви знаєте, почитала вашу біографію - ваша освіта і досвід роботи викликають і повагу, і довіру. 60 позицій у трудовій книжці. Ви працювали від бухгалтера до голови облдержадміністрації. У вас є дипломи міжнародних бізнес-шкіл. Але робота прем'єра – це не керувати однією областю і не одним підприємством, тож, наскільки це півріччя видалося для вас важким, або легким?

У мене режим роботи практично завжди був доволі напружений, 12-16 годин – це норма, в графіку роботи. І тому, з точки зору напруженості роботи, режим роботи не сильно змінився. Але тягар відповідальності, звичайно ж, він значно більший, це країна. Ціна помилки – це країна, це люди, це наші українці, у цьому основна складність прем'єрської посади й цієї роботи.

Ви на посаді пів року, і саме ці пів року в країні триває карантин. Чи не пошкодували ви про те, що довелося запроваджувати такі жорсткі заходи, які практично зупинили життя українців?

Насправді експерти міжнародні й наші експерти, які оцінюють, мої колеги, рахуємо й дивимося, чи правильно - завжди ж легше рахувати, вже коли дивишся в історичній перспективі. Ми не зробили помилки, ми зробили абсолютно правильні кроки, вчасні. Зберегли, напевно, декілька тисяч життів українців цими кроками, хоча ми, звичайно ж, вплинули негативно на економіку України, на робочі місця, тобто тисячі українців залишилися без роботи. Але з цим ми дамо раду, й роботу люди знайдуть. Ключове питання, що ми зберегли життя, тому що в перші місяці не були зрозумілими ані протоколи лікування, ані як лікувати людей. Ми бачили досвід Італії, Іспанії, коли лягли медичні системи й смертність збільшилася навіть від простих хвороб, тому що не було де лікувати людей. Цей перший етап паніки та незнання, що робити, ми пройшли м'яко, і це дало змогу врятувати життя людей. А вже наступний етап, коли ми зараз посилили медичну систему, коли ми зрозуміли, що, наприклад, інтубувати людей потрібно на найскладніших стадіях, і треба давати вчасно кисень, і треба рухатися зовсім по інших, легших протоколах - це дає змогу сьогодні рятувати людей. І статистика смертності, летальності від цієї хвороби з 3% знизилася сьогодні до 2,2% - це теж показник, що кроки були зроблені правильні.

І ви заявляєте, що Україна вже не повернеться до такого жорсткого карантину, як було два місяці - березень і квітень. Але нещодавно головний санітарний лікар Віктор Ляшко заявляв, що можливе повернення до такої ж історії. Чому ви зараз переконуєте нас в іншому - бо такі втрати економіки, що не можна до цього більше повертатися?

По-перше, суспільство вже змучилося від карантинних заходів, від обмежувальних заходів. Люди звикли до небезпеки цієї хвороби, вже немає паніки. Я кажу, що на другому етапі настав інший ворог – це байдужість, коли люди вже відпустили й подумали, ну, що буде - це теж неправильно. Але ви вірно кажете, що економіка також вже не має тих потужностей для того, щоб ми на місяць, або навіть на три тижні закривали країну на повний локдаун. Тому найкращий сценарій – це адаптивний карантин, коли ми локально закриваємо і розриваємо локальні ланцюжки захворюваності. Ну і, звичайно, медична система сьогодні готова набагато краще, ми можемо приймати вже більшу кількість людей. Хвороба стала м'якшою, вже люди хворіють трошки м'якше. Хоча, знову таки, інший виклик – восени може бути накладання грипу на COVID. І тут треба закликати всіх максимально вакцинуватися від грипу для того, щоб виключити накладання цих двох хвороб, які можуть спричинити доволі складні й важкі наслідки. Ми поки що не знаємо їх, і світ їх не знає, це буде така перша осінь, де ми стикнемося з накладанням, можливим накладанням епідемій.

І ми бачимо, що світ вже бунтує проти карантину, й Україна не виняток. В Україні також вже йдуть протести, й українці просять уряд пом'якшити карантинні заходи. Наприклад, просять відновити культурні заходи, просять дозволити в'їзд іноземцям. Як ви ставитеся до таких вимог?

Ми маємо статистику Європи, де люди виходять з протестами, і маємо статистику, яка показує сприйняття суспільств в Європі цих протестних настроїв. Понад дві третини людей не розуміють таких протестантів проти COVID. Насправді це дійсно складна хвороба, важка, з важкими наслідками, з доволі високим рівнем летальності. І, розуміючи, що сьогодні ми не можемо закривати країну на карантин, ми маємо всі усвідомити, що все-таки засоби індивідуального захисту, дезінфекція, соціальна дистанція, закриття масових заходів, де дуже легко передається ця інфекція, це вже доведено, - це необхідні заходи для того, щоб врятувати життя людей, які належать до групи ризику, для того, щоб врятувати здоров'я нації, коли неможливо хворіти всім разом. Медична система не витримає. Навіть, якщо ми зараз різко збільшимо кількість ліжок, то кількість лікарів обмежена, в будь-якому разі. І ці речі треба регулювати. І держава бере на себе цю функцію – регулятора. Хоча це, напевно, неприємні речі, але ми мусимо їх робити.

Поговорімо трохи про неприємні речі, тож присядьмо. А потім приємне насамкінець залишимо.

Добре.

Іще трохи про коронавірус поговоримо. Чи не вважаєте ви слушними ті дорікання, що коли починався, вся ця історія починалася з коронавірусом, коли були десятки хворих, то Україна зупинялася, транспорт зупинявся, життя зупинялося, школи не працювали. Коли в країні півтори тисячі хворих – проводять культурні заходи. Коли в країні дві з половиною тисячі хворих на день – відкривають школи. Скоро, за прогнозами, три тисячі, а то й п'ять тисяч хворих на день, так? І на початку у фонд боротьби з коронавірусом виділяли 65 мільярдів гривень, то сьогодні ці гроші вже не всі й потрібні. Чи все правильно в цій ситуації?

Все правильно. Ми рахуємо прогнози, ми рахуємо наслідки кожної дії й кожного прийнятого урядом рішення, також рішень місцевого самоврядування, які приймаються. І нам необхідно вчитися жити з цією хворобою. Вона прийшла у світ, вона ввійшла в життя людства, ми будемо з нею жити наступні роки, ми маємо знайти вакцину, ми маємо знайти ліки, протоколи лікування ефективні. На це підуть місяці, може - роки. Тому неможливо зупинитися й просто сидіти вдома місяцями або роками. Треба вчитися жити з цією хворобою. Треба вчити наших дітей жити з цією хворобою поруч, захищатися від цієї хвороби і не боятися цієї хвороби. Треба готувати медичну систему. А вона сьогодні у нас підготовлена, і ми перейшли до такої практичної підготовки лікарень другої хвилі. І ми готові приймати хворих й при кількості три тисячі на день, хоча, повторю, що можливості медичної системи в будь-якому разі обмежені. І як би ми не розбудовували цю медичну систему, але суспільство має навчитися саме регулювати зростання цієї захворюваності в суспільстві.

Тут є ще проблема, що українці обурюються тим, що діють подвійні стандарти – чому одним дозволяють проводити концерти, а іншим не дозволяють, одним дозволяють працювати, а іншим не дозволяють. Якби одні правила гри були для всіх, то, можливо, і не було б цих бунтів проти карантину, як ви гадаєте?

Правила гри однакові для всіх. Нічні клуби, дискотеки, концертні заходи заборонені однаково для всіх, в усій країні. Це, за даними експертів, за розрахунками, за дослідженнями, найбільші майданчики, де найбільше поширюється цей вірус, найшвидше, особливо серед молоді, молодого віку - від 20 до 40 років. Через ці майданчики відбувається активне розповсюдження цієї хвороби.

А щодо місцевої влади, яка намагається самостійно скасувати карантинні обмеження, введені урядом?

Ми, на жаль, увійшли в осінній період, ще й напередодні місцевих виборів, які теж треба проводити в умовах COVID, це наступний складний виклик. Але, на жаль, не всі міські голови сьогодні відповідально ставляться й дехто використовує це як майданчик для власного просування політичного, на політичному популізмі. А насправді це дуже негативний момент, тому що вони проявляють себе як безвідповідальні, і розмінюють політичні дивіденди на відповідальність перед своєю громадою.

Є таке. І ще, Конституційний суд визнав неконституційною постанову Кабміну про введення карантину. Що це означає, які це наслідки матиме?

Конституційний суд не визнавав постанову Кабміну неконституційною…

Так, там зазначено, що обмеження конституційних прав людини і громадянина не можуть бути встановлені підзаконними актами, як-от постанова Кабміну, тобто уряд не мав права вводити карантин.

Ми діяли виключно згідно з законодавством України: Конституції, закону про Кабінет міністрів і закону про карантин. Також є окреме законодавство щодо запровадження надзвичайної ситуації в Україні, і всі обмеження, які вводив уряд, ми вводили виключно на основі законів про карантин і про надзвичайні ситуації в державі. Тому всі норми наших документів відповідають цьому законодавству. Ми ніде не порушували прав або свобод людей. Права або свободи людей можуть порушуватися при введенні надзвичайного стану. Ми не вдавалися до таких кардинальних заходів. Це була свідома позиція для того, щоб не обмежувати права й свободи, і щоб держава не заходила якраз на територію приватної фізичної особи чи приватної власності. Тому ми користувалися тими інструментами, якими користувалася більшість цивілізованих, розвинутих країн світу.

І ще було оскарження у Конституційному суді введення з 1 квітня обмеження зарплат на рівні 47 тисяч гривень для держслужбовців. Що це означає, що їм повернуть тепер ці гроші?

З моменту публікації цього рішення заробітні плати державних службовців повернуться до тих рівнів, які були перед запровадженням карантину. Насправді це була позиція депутатського корпусу Верховної Ради. Не всім повернули докризові, скажемо так, докарантинні зарплати. Є частина підприємств, організацій, які не попали під рішення Конституційного суду. У цьому є, звичайно, деяка несправедливість. Кабмін виходив з пропозицією пропорційного зменшення заробітних плат, але депутати прийняли рішення поставити 10 мінімальних зарплат, як межа, не вище якої. Це, на жаль, призвело до втрати такого хорошого кадрового потенціалу державними підприємствами, банківськими установами. Тому що багато хороших спеціалістів пішли працювати в комерційні структури, на ринкові зарплати з державних. І частина банків, частина державних підприємств сьогодні втратили високопрофесійних спеціалістів, на жаль. Тому, звичайно, зараз треба буде приймати якісь рішення для того, щоб не тільки чиновники і службовці могли отримати або повернути собі високі зарплати. Треба зараз подбати про державні підприємства, державні банки і треба прийняти правильні ринкові рішення. Будемо ініціювати й просити про це і Верховну Раду, і мали не одну вже нараду і розмову з цього приводу.

До приємних новин - про підвищення мінімальних зарплат. Українці дочекалися, з 1 вересня мінімальна зарплата становитиме п'ять тисяч гривень. Ми знаємо, що це не останнє підвищення, з нового року – до шести тисяч гривень, у 2021 році – 6500 гривень становитиме мінімальна зарплата. Це підвищення невисоке, ви це визнаєте. А чому не можна зараз тисячу додати?

Додавання цього збільшення мінімальної заробітної плати – це доволі вагомий тиск на бюджет і на бізнес з точки зору того, що ці гроші десь треба взяти, вони не були заплановані в цьому бюджеті. Тому підняття до п'яти тисяч – це фактично підняття мінімальної заробітної плати до фактичного прожиткового мінімуму цього року. Це була така задача-мінімум для нашого уряду. Плюс це такий моральний певний бар'єр у п'ять тисяч гривень. З наступного року це вже додавання на 20%, збільшення мінімальної заробітної плати, це відносно високе підняття, воно буде коштувати… Загалом підняття мінімалки у 2021-му році коштуватиме бюджету 159 мільярдів гривень за нашими розрахунками. Частина з них повернеться до бюджету у вигляді сплачених податків і зборів із зарплат, інша частина піде в реальний сектор, пожвавлюючи споживання, пожвавлюючи виробництво переважно українських товарів. Тому що з мінімальної заробітної плати люди купують українські товари, вони не купують якісь імпортні забаганки. Це дійсно дуже проукраїнська позиція для людей, які потребують цих грошей і для українських підприємців, які можуть забезпечити недорогим товаром українців. Тому це важливі речі й для економіки, і для споживання, і для людей.

Абсолютно. І фахівці зазначають, що не зовсім правильно або вірно підвищувати мінімалку, коли ВВП не підвищується, а падає. Наскільки це можливо?

ВВП, дійсно, цього року буде в нас, за прогнозами, мінус 4,8% - це прогноз Міністерства економіки. Наступного року ми очікуємо зростання валового внутрішнього продукту, оскільки за всіма параметрами, і за прогнозом МВФ, Світового банку, НБУ, Міністерства економіки, ми бачимо, що зростання буде в районі 4,6-4,7% - це за макропрогнозом Міністерства економіки, який ми вже підготували. І це дає нам підстави наступного року мати таке збільшення, яке ми анонсували – 6000, і з другого півріччя 6,5 тисяч гривень. Це обґрунтовані розрахунки, вони не вплинуть на розганяння інфляції, як кажуть деякі експерти. Насправді ці два етапи підвищення мінімальної зарплати можуть розрахунково вплинути на інфляцію до одного відсотка. Вважаючи, що в нас зараз є дефляція, коли у нас немає інфляції, а мінус 0,2, мінус 0,4 відсотка, дефляційні процеси в економічну кризу - це дуже негативний показник. Інфляція природна має бути. Це сприятиме економічній ситуації, розвитку економіки при кризових явищах. Тому підняття мінімальної зарплати спричинить дуже незначну інфляцію, яка дуже позитивно вплине якраз на економічний розвиток, на розвиток споживання, на розігрів економіки, так би мовити.

Я не маю сумнівів, що ви бачили ці цифри. Держстат сказав, що дві третини українців, 65% вважають себе бідними. І ще третина, 33%, не віднесли себе до бідних, але і не до представників середнього класу. Середнім класом вважають себе лише один відсоток громадян. Але разом з тим, що цікаво, Держстат не виявив українців, які вважають себе багатими. Як це можна пояснити?

Це, напевно, відповідь на ті дії, які робить уряд з точки зору підвищення мінімальної зарплати. Це відповідь на ті дії, коли ми хочемо, щоб середня заробітна плата в країні збільшилася й українці не їхали за кордон, і ми приблизно розуміємо, куди нам треба прямувати. І це насправді відповідь того - де сьогодні є економіка України. На жаль, люди не вважають, що середній клас в Україні сформований. Це так і є, тому що середній клас має мати гідні умови оплати праці, проживання, і цих грошей має вистачати не лише на харчування. Цих грошей має вистачати на гарний одяг, цих грошей має вистачати на оплату комунальних послуг, і щось ще має лишатися на відпочинок. Тоді це буде вважатися, що середній клас у нас заробляє і він існує. Це насправді дуже простий параметр, який має бути щоденним завданням уряду, щоб змінити ці цифри, коли дві третини українців будуть відносити себе до середнього класу.

Ми підійшли до середньої зарплати, і ви заявили, що до 2022 року вона сягне 15 тисяч. Але ви абсолютно вірно зазначили, що українці хочуть жити сьогодні, їсти сьогодні, відпочивати й отримувати задоволення від цього життя. Які прогнози на 21-й рік, на найближчий рік?

Ми прораховуємо поетапне зростання середньої заробітної плати. Тобто наступного року… Якщо зараз вона в районі 11-и тисяч гривень, наступного року це може бути 13 тисяч гривень і, відповідно, до 22 року – до 15 тисяч гривень. Це доволі оптимістичний сценарій. Звичайно, багато залежить від бізнес-середовища, від того, в яких умовах перебуватиме економіка. Але при тому макропрогнозі, який зробило Міністерство економіки, при тих показниках зростання ВВП, при оптимістичних очікуваннях бізнесу цілком досяжні показники, які дадуть змогу… Якщо середня зарплата буде 15 тисяч, то це ті параметри, які більшість українців, напевно, стримають від поїздки на заробітки за кордон. Тому що, якщо сім'я з двох працюючих осіб у середньому матиме дві середніх зарплати, це доволі гарний показник, який можна буде заробляти в Україні, а не в Європі. Це наша оптимістична й дуже конкретна ціль.

Пенсії. З 1 вересня вони підвищаться, але пощастить тільки певній категорії пенсіонерів – тим, хто отримує мінімальну пенсію. Таких півтора мільйона. Чого чекати решті? До нового року підвищення не буде?

Більше ні цього року. Але треба пригадати, що навесні, під час початку кризи, перше, з чого ми почали, ми взялися за підняття пенсій. Ми їх проіндексували, як було обіцяно, ми додали постійні доплати пенсіонерам, які досягли 80+. Ми також провели всі доплати, які були можливі на той момент. Зараз це дійсно незначне підвищення, яке торкнеться близько півтора мільйона пенсіонерів з 13, більш ніж 13 мільйонів, які у нас на сьогодні є в Україні. Наступного року ми продовжимо роботу щодо індексації пенсій. Ми наступного року плануємо зробити доплати, постійні доплати, 75+ - тим, хто досягнув. Тобто ми продовжимо ту тенденцію, якої досягли цього року. Окрім цього, наступного року ми плануємо і дуже хочемо запровадити накопичувальну систему. Вона не буде такою шоковою, ця реформа, але ми хочем почати в такому експериментальному режимі, робити персоналізовані накопичення для людей. Два відсотки від Єдиного соціального внеску, два відсотки від сплати, яку платить людина. Фіксувати на прізвище і таким чином розпочати третій етап реформи пенсійної, коли пенсії будуть персоніфіковані, тому що у майбутньому це єдиний шлях забезпечити українців гідними пенсіями. Іншого шляху у нас, на жаль, на сьогодні немає. Такі економічні умови.

Так, і курс долара, який закладений був у бюджеті на цей рік – 29,5. Ми пам'ятаємо, його переглянули й залишили на цій позначці. А сьогодні бачимо, він дещо відрізняється. І, до речі, експерти кажуть, що цей тиждень, напевно, останній такий стабільний. І скоро ця ситуація похитнеться, бо Україна виплачує восени великі борги, міжнародні зобов'язання. До речі, вже півтора мільярда виплатили, 1,6, і ще 1,6 маєте виплатити. Крім цього, зросте активність населення, крім того, закупівля газу до опалювального сезону. І ось це все експерти називають чинниками, які підвищать цю планку. То долар до нового року буде 29-30?

Хочу зазначити, що Україна буквально вчора і позавчора сплатила найбільший одноразовий платіж в історії незалежної України - 2,2 мільярда доларів еквівалент. Ми сплатили це з власного казначейського рахунку. Ви бачите, що курс не похитнувся. Це дійсно найбільше зобов'язання цього року і за весь час незалежності. До кінця року в нас лишається сплата близько 46 мільярдів гривень, еквівалент у валюті. Це вже не критичні платежі для бюджету. І я впевнений, що вони ніяк не вплинуть на коливання курсу, ми це прораховували й проговорювали і з Національним банком України, і з Міністерством фінансів. Тому з точки зору стабільності економіки, бюджету, валютного курсу у нас все гаразд. І експерти, які говорять, що цей тиждень останній – це експерти, які говорять щодня, що завтра курс зміниться. Курс буде стабільним, він коливатиметься в межах 27-28, як зараз. Ми не бачимо сьогодні причин для зміни курсу, для різкої зміни курсу в один або в інший бік. Сьогодні у нас одна з найстабільніших ситуацій і з золотовалютними резервами, з ліквідністю банків, абсолютно достатньо коштів у банків і на рахунках. У нас сьогодні хороша ліквідність і по Єдиному казначейському рахунку. У нас сьогодні відбулося скорочення загальнодержавного і гарантованого державою боргу у зв'язку зі сплатою 2,2 мільярда. Тобто ми фактично більш ніж на два мільярди скоротили державний борг від початку року. Тому все в нас з курсом буде гаразд, запевняю вас.

Добре. Ви вже готуєте, напевно, проєкт бюджету на наступний рік, чи він вже готовий, бо в середині вересня подаватимете до Верховної Ради. Який там курс будете закладати?

Йде активна підготовка такого бюджету на 2021 рік. Є вже макропрогноз. Він, я вже називав деякі параметри, 4,7% зростання ВВП, близько 6% зараз закладений планований дефіцит бюджету, цього року був 7,5, і це погоджені показники з нашими міжнародними партнерами. Курс валют закладається в районі 29 гривень, тобто він навіть трошки оптимістичніший, аніж ми закладали, 29,5, цього року. І це той показник, який дає впевненість інвесторам, людям, про те, що курс валют триматиметься стабільно. Це один з показників, який регулює і який таргетує і Національний банк – інфляція, курс долара. Національний банк – це незалежна установа, яка веде свою політику стабілізації грошової одиниці, стабілізації фінансової системи України. Тому все у нас зараз гаразд. Попри складну економічну ситуацію і кризу в світі, і кризу, яка є в Україні, але фінансова система у нас сьогодні знаходиться в доволі стабільному стані.

Хочу з'ясувати, чи все у нас добре з роботою державних установ під час карантину. Бо, як з'ясувалося, це справжня біда. Якщо регіон потрапляє в "помаранчеву" зону, там припиняється прийом громадян і люди не можуть потрапити до державних установ - Пенсійний фонд, соцзабез. Наприклад, комунальні підприємства, я розумію, що це не державні органи, але це парафія місцевої влади. Але проблема величезна, бо вони так само під час карантину не працюють, і люди не можуть, наприклад, отримати гроші на ремонти покрівель. Йде сезон опалювальний. Що ви порадите тим людям, наскільки ви контролюєте ситуацію з роботою державних органів. Що порадите людям - як домогтися, як оформити документи у тому ж Пенсійному фонді, де їм пропонують робити все онлайн. А люди не можуть цього робити через те, що не можуть з цією комп'ютерною технікою впоратися, або з інших якихось причин.

Дякую. Ви вже частково дали відповідь одразу на своє запитання - таке розлоге й велике. Звісно, уряд працює і контролює роботу тих органів, які знаходяться в управлінні, в урядовому управлінні. Ви маєте рацію в тому, що величезна кількість державних послуг сьогодні доступна онлайн, і дуже проста. І насправді це значно швидше й простіше, аніж ходити в державні установи й вирішувати або здійснювати, або отримувати якісь послуги в державних установах. Тому сьогодні є абсолютно всі можливості для онлайн-послуг. Не всюди. Є населені пункти, наприклад, віддалені, де немає інтернету, він недоступний, або погана якість. Там у нас є "Укрпошта", яка теж надає частину державних послуг через свої відділення, через пересувні відділення. Ми, до речі, буквально перед Кабміном, менш як місяць тому представляли закупівлю автомобілів, які є пересувними відділеннями, які можуть надавати частину державних послуг - від виплати пенсій, оформлення пенсій до ще цілої низки послуг. Тому насправді ми сьогодні намагаємося бути значно ближчими до людей і надавати максимальну кількість послуг з комфортом для людей. Звичайно, у "помаранчевих" або "червоних" зонах, на те він і є - локальний карантин, для того, щоб робити повне закриття на окремих територіях, де є складна ситуація з коронавірусом, де не вистачає вже ліжкомісць, де високий рівень захворюваності - там треба розривати ланцюжок. І цей "червоний" або "помаранчевий" рівень покликаний обмежити скупчення людей, їхнє пересування, їхнє знаходження в чергах. Це мета цієї "червоної" або "помаранчевої" зони. Але, попри це, ми надаємо альтернативу - завжди можна оформити, навіть пенсію, також онлайн, подати заявки. Крім того, навіть якщо цей термін втрачається і людина не встигла прийти за місяць, то пенсія нікуди не дівається. Багато людей чекають навіть наступного року, щоб зарахувався цей рік і оформити пенсію з більшою заробітною платою. Тому індивідуальні випадки і людський фактор ніхто не виключає. Я не відкидаю окремих моментів складних і в людських відносинах, у людському характері. У таких випадках є гарячі лінії. Я прошу наших українців, громадян, скаржитися, телефонувати, давати побажання, поради - як покращити сервіс, якщо в якихось окремих випадках щось стається. Ми, звичайно, хочемо покращити державний сервіс, державні послуги, і це також мета, над якою ми працюємо щодня.

Нам також хочеться сподіватися, що все буде гаразд, бо ми, як журналісти, часто стикаємося з цією проблемою,  люди звертаються і кажуть, що навіть не треба виїжджати далеко за Київ. Навіть у Києві були проблеми, що людина не може онлайн оформити заявку до Пенсійного фонду, там адреса навіть неправильно була вказана на сайті. Прийом документів через віконце проводився - це справді несучасно і ненормально.

Окремі випадки плюс там, де є зона відповідальності, можливо, місцевих органів самоврядування. Можливі. Я не буду їх виключати. Дійсно, люди жаліються, мені багато жаліються, і присилають якісь смс, присилають фотографії. Ми розбираємося з цими всіма випадками, для цього існують гарячі лінії, які також дають відповідь на такі запитання і реакцію на такі запитання. І стараємося системно виключати ось такі негаразди, які існують.

Дякую. Ціни на газ - актуальне питання сьогодні. В Європі ціни на газ стрімко зростають, за останній місяць – на 26%. Для нас це важливо, бо тепер наші тарифи залежать від котирувань на європейських біржах. Отже, зростання закономірне, до опалювального сезону. Але на скільки воно буде? Прогнозують сім гривень за куб, навіть 10 гривень за куб. Сьогодні куб вартує п'ять гривень. Чого чекаємо?

Вперше в історії України ціни на газ цього року будуть ринковими. У чому перевага? Раніше ціну на газ формували чиновники, які закладали туди свою корупційну складову. І насправді населення завжди платило ринкову ціну, переплачуючи ще щось плюс. Це, звичайно, розтягували на рік. Цього року, наприклад, ми порівнювали за останні п'ять років, ми маємо найнижчу ціну. Якщо взяти останні п'ять років, то ціна у серпні була 3700, на вересень почалося сезонне зростання цін на газ, близько 4200 за тисячу кубів, тобто, це 4 гривні 20 копійок за куб. Але це найнижча ціна за останні п'ять років, і це найнижчий рівень цін за час незалежності. Тому що це вільний ринок, людина може обирати постачальника. Це може бути "Нафтогаз", це можуть бути регіональні компанії газові. Тобто постачальники різні, є конкуренція, і це сприяє зниженню ціни. Звичайно, є сезонна поведінка цін на газ. Взимку газ, звісно, коштує дорожче, ми будемо платити за нього дорожче. Але це не означає, що ми будемо платити дорожче, ніж у минулі роки. Ми будемо платити справедливу ринкову ціну за газ, який можна купити на конкурентному ринку. І в цьому є вже важливий крок України до розвинутого суспільства розвинутих країн і прибирання корупції з такої сфери як газ. Насправді це ще років 10 тому була найбільш висококорумпована економічна галузь в Україні.

А чи є чинники, які могли б зменшити ціну на газ іще? Експерти деякі, знавці, кажуть, що можна було б виключити складову транспортування, наприклад, і цим самим зменшити транспортування з Росії через Україну до Європи, ця частка в мінус – і тоді вартість газу дешевша.

З будь-яким продуктом ринковим можна працювати. Чим газ як продукт відрізняється від молока або від хліба? Нічим, це такий самий продукт. Звичайно, в ціну, в кінцеву ціну, входить і логістика, і маркетинг, тобто з цим треба працювати. Але ринок з цим працює. Коли ринок конкурентний, то кожен постачальник бореться за свого споживача і намагається знизити ціну природним чином для того, щоб споживач купив найдешевший продукт у нього. Коли ми вивели газ на вільний конкурентний ринок, сьогодні споживачі можуть голосувати гривнею за того постачальника, який надаватиме найнижчу ціну на вільному ринку газу. Це важливий момент, і ви правильно ставите запитання.

Ви не сказали, на вашу думку, яких позначок сягне ціна на газ? До 10 гривень може дійти?

Це ринок. Є ринкові інструменти, є ф'ючерсні контракти, є форвардні контракти. По них видно, що на жовтень місяць ціна буде коливатися в районі п'яти тисяч гривень, від 4700 до 5000 гривень. На зиму ми не бачимо ще цін, тобто це знову ж таки відрегулює ринок. Але ми точно знаємо, що після зимового зростання відбудеться весняне і літнє падіння, і газ коштуватиме дешевше. Є такий інструмент, який дозволяє купити сьогодні, за сьогоднішньою фактично ціною в "Нафтогазі", наприклад, газ на весь рік для себе. Тобто кожна фізична особа… навіть зараз у платіжках це прописано, можна купити за фіксованою ціною газ на рік. І тоді людина не переживатиме, скільки газ коштуватиме взимку чи влітку. Звичайно, для цього треба мати певну спроможність, бо оплата буде помісячно, але договір треба укласти вже сьогодні.

Абсолютно вірно. Багато українців не мають цієї платоспроможності і користуються субсидіями. Чи будуть якісь нововведення цього року стосовно правил нарахування субсидій? Чи плануються якісь зміни?

Ні, в нас правила не змінюються. Люди, які потребують субсидіювання, за існуючою вже сьогодні структурою, схемою, можуть звертатися й отримувати державну допомогу для оплати комунальних послуг.

Голова парламентської фракції "Слуга народу" заявив, що українці не надто задоволені роботою уряду в частині економічного блоку і анонсував якісь кадрові зміни у двох-трьох міністерствах вже цієї осені. Чи можете ви підтвердити або спростувати цю інформацію?

Ми не вели таких консультацій з головою фракції "Слуга народу", з фракцією. Загалом економічний блок, і фінансовий, і економічний, працює абсолютно з повною віддачею. Ви бачите стабільність фінансової системи, стабільність бюджету, наповнення бюджету. Наш уряд вже п'ятий місяць поспіль виконує план, і навіть перевиконує план з наповнення бюджету, що дає нам змогу виконувати повністю всі соціальні обов'язки держави – збільшувати мінімальну заробітну плату, збільшувати пенсії, виконувати програму "Велике будівництво". Тому, на мою думку, це дискусійне питання, треба поспілкуватися, які ж саме зауваження є в експертів або у народних депутатів до економічного блоку і до кого саме.

До  речі, свіжа інформація. Було соцопитування, українці позитивно висловилися стосовно програми "Велике будівництво". Більшість підтримує, що уряд вкладає, держава вкладає гроші в цей проєкт. Разом з тим фонд коронавірусу, наприклад. Є багато нарікань, що гроші пішли на будівництво доріг. Є в цьому певні аргументи й з ними можна погодитися. Але, чому ці гроші, наприклад, не направити на підтримку населення, на тих, хто найбільше сьогодні цього потребує, на соціально незахищених людей, чому на дороги?

Ці гроші, власне, фонд, він був розділений на дві частини. Одна з них – це безпосередньо… Це ж фонд для боротьби з COVID і наслідками цієї епідемії. Сама боротьба безпосередньо – це медицина, ліки, обладнання, це підтримка тих частин населення, які цього потребують, і ми ці програми запустили, вони дуже успішно працювали. Статистика говорить про те, що величезна кількість людей, сімей, фізичних осіб-підприємців скористалися цією допомогою держави, мільярдні кошти на це пішли. Друга частинка – це боротьба з наслідками. А наслідки – це економічна криза. І, за нашими опитуваннями, вже у травні-червні 80% українців більше боялися економічних наслідків, економічної кризи, аніж коронавірусу. Тому й урядом, і Верховною Радою, комітетом профільним було прийнято рішення й направлено частину грошей у реальний сектор економіки. А будівництво доріг – це той сектор, який дає найбільший мультиплікатор зі створення супутніх робочих місць, крім галузі, і плюс дає дуже хороший мультиплікатор економічний, тому що ці гроші - вкладено 100 мільярдів безпрецедентних цього року - майже 100 мільярдів заплановано, і вкладається, освоюється. Це фактично п'ять разів обертається в економіці й перетворюється на доволі потужний ресурс, підтягуючи й середній бізнес, і малий бізнес. Ми також з банкірами досліджували, як проходять ці гроші в економіці. Це один з тих елементів, який дав нам змогу не провалити економіку. Якщо, наприклад, у Сполучених Штатах падіння економіки в другому кварталі 34%, в Україні ми очікували 14, але лише мінус 11% отримали, тобто навіть краще, ніж ми песимістично розраховували на початку карантину. І я вважаю, що якраз програма "Велике будівництво", яку ініціював президент України, програма будівництва доріг – це той фундамент економічний, який сьогодні дає нам змогу більш-менш спокійно і впевнено проходити економічну кризу світову.

Приймається. Бюджет 20-21, ми розуміємо, що буде поданий вчасно до Верховної Ради, яким він буде? Його вже називають соціальним. Якщо так, то що ж у ньому такого соціального буде?

Зростання мінімальної заробітної плати, індексації пенсій, допомога малозабезпеченим сім'ям, яка закладається на час кризи. Знову ж таки, ми продовжимо ті програми, які діяли й цього року, тому що дійсно частина бізнесу страждатиме від цієї кризи й цього, і наступного року. Тому ми продовжимо програми підтримки людей, які втратили роботу, і підтримки малого і середнього бізнесу, який потребує її. Це якраз соціальна відповідальність і соціальна складова. Але ми точно не забуваємо і про інвестиційну складову. І цей бюджет буде більше розвитково-економічним, і більше інвестиційним, тому що ми сьогодні робимо реформу державного фонду регіонального розвитку. Ми сьогодні дивимося на продовження програми "Велике будівництво", її розширення. Ми також рівень будівництва доріг не збираємося знижувати, а хочемо ще посилити й збільшити будівництво доріг в Україні, тому що це є тим фактором, який приведе сюди інвесторів. Гарні дороги означатимуть швидке сполучення, легке добирання, легке переміщення значних кадрових ресурсів. Це те, що притягне сюди інвесторів, це один з елементів, один з основних елементів.

Навчальний рік вже стартував. Ви проводили нараду, де казали, що і МОН, і МОЗ повинні працювати спільно з місцевою владою, щоб все було під контролем, що це пріоритет. Але ми розуміємо і бачимо на місцях, що проблема закупівлі засобів захисту, що є основною для забезпечення безпеки у навчальних закладах, покладена фактично на плечі батьків. Хоча номінально це має виконувати місцева влада, яка мала забезпечити школи. Але ми розуміємо, що у більшості випадків всім своїх дітей забезпечуватимуть батьки. Як ви до цього ставитеся?

Органи місцевого самоврядування мають забезпечити вчителів і персонал навчальних закладів засобами індивідуального захисту, засобами дезінфекції, має бути забезпечений відповідний режим перебування в школах, тобто маркування шкіл, проведення навчального процесу. Звісно ж, забезпечення дітей засобами індивідуального захисту лежить на плечах батьків, це також природний процес, і є певні параметри. На уроках діти працюють без масок, з дотриманням соціальної дистанції. На перервах, коли соціальна дистанція зменшується, діти мають бути в масках. Це завдання батьків, це, ще раз повторюю, природний процес, і він не залежить від того, вчиться дитина в школі, чи вона є вдома, чи вона гуляє в дворі. Батьки мають піклуватися про своїх дітей. Ми також надали можливість дистанційного навчання, онлайн-навчання, домашнього або екстернатної форми. Всі ці речі передбачаються, цей навчальний рік особливий. Він особливий в усіх країнах, і в Україні, зокрема. Він почався, ми дали змогу почати його традиційно. Буквально у вівторок, першого числа, ми були з робочим візитом у Хмельницькій області, і таке своєрідне зробили привітання. З іншого боку - інспекцію і в академії, і в школі, і в дитячому садочку, і в професійно-технічному училищі. І побачили… в школу, до речі, ми заїхали раптово, тобто, просто та школа, яка була по дорозі, ми зупинилися, зайшли, подивилися, як відбувається процес навчання. Абсолютно все було згідно з процедурами. Перші дні, ми розуміємо, що школи будуть дуже відповідальні, і директори шкіл, і батьки ставитимуться дуже відповідально. Цікаво, чи вистачить сил у викладачів, у вчителів, у директорів, у дітей тримати такий рівень дисципліни протягом наступних періодів. І тому ми зараз створили робочі комісії, ми дали доручення головам обласних державних адміністрацій провести протягом наступних тижнів контроль - в яких школах дотримується або не дотримується навчання, тому що це важливий сьогодні момент – навчитися нам всім разом і навчати цьому дітей жити поруч з цією хворобою. Це важливо.

І ще одна головна подія цієї осені – місцеві вибори. Вони мають завершити процес перезавантаження влади й закінчити процес децентралізації. Вибори відбудуться і в районах "червоної" зони. Які ваші очікування, застереження та прогнози?

Вибори відбудуться. Ми повноцінно до них готуємося. Ми дуже хочемо, щоб вони відбулися без ексцесів, і відбулися для всіх, тому що вибори – це має бути волевиявлення всіх громадян, це вимога Конституції. На жаль, ми сьогодні не можемо спрогнозувати точно, в яких регіонах буде "червоний" рівень, де може бути захворювання в дільничних виборчих комісіях - це теж можливо. Всі живі люди, і працівники дільничних виборчих комісій також, навіть при дотриманні всіх безпечних режимів, а вони вже працюють зараз, можуть піддаватися, на жаль, цій хворобі. Тому це основний виклик – чи зможемо ми одночасно, в усіх громадах провести вибори, чи, можливо, десь у зв'язку з таким форс-мажором можуть бути не в робочому стані дільничні виборчі комісії. Ми зараз працюємо спільно з Радою нацбезпеки й оборони над тим, щоби забезпечити максимально відкритий і одночасний процес виборчий, 25 жовтня, вчасно. Працює Центральна виборча комісія. Ми розробляємо алгоритми, протоколи, як все має відбуватися в цих умовах. Велика кількість дільничних виборчих комісій знаходиться в навчальних закладах, ми також зараз працюємо з Міністерством охорони здоров'я і Міністерством освіти над тим, щоб, можливо, на декілька днів припинити навчальний процес там, де будуть дільничні виборчі комісії. Ми працюємо над тим, як же проходитиме другий тур у тих містах, містечках, де обиратимуть голів відповідних територіальних громад. Там також доведеться ще допрацювати вже в другому турі, і також алгоритми дотримати. Тому викликів багато, ми їх всі вже розуміємо, і ми зараз працюємо над тим, щоб максимально забезпечити безпечність виборчого процесу цього року.

Яка у вас комунікація з президентом? Як часто ви бачитесь, спілкуєтесь і які, можливо, завдання отримуєте?

Ми спілкуємося майже щодня. Це телефонні спілкування, це наради. У нас щодня є селектор відповідний з проблем коронавірусу, у нас є селектори зараз, наприклад, з надзвичайної ситуації в Харківській і Луганській областях, де сьогодні пожежі. І мали сьогодні ґрунтовну, дійсно ґрунтовну нараду з включенням, з доповідями, з тим, як ми діємо, з координацією. Тому в нас доволі хороший, щільний режим спілкування з президентом, з Офісом президента. Я вважаю, що в нас є абсолютно добре скоординована робота сьогодні всіх гілок влади.

І ще моє особисте питання: яким прем'єром ви хочете бути для українців? Якщо спробувати вам дати характеристику – ви не робите гучних заяв, не даєте гучних обіцянок популістських, ви не нарікаєте на попередників. Водночас ви не оголошуєте себе борцем із корупцією, ви не кажете, що ви навчите керувати державою. Яку сторінку сучасної історії України ви пишете?

Я просто процитую Андрія Шептицького: "Не потоком шумних і галасливих фраз, а тихою щоденною працею любіть Україну". Я хочу бути прем'єром, який робить роботу так, як він вміє, робить це найкраще, не даючи обіцянок, робить для українців все найкраще, дає результат, а не розказує якісь байки, якийсь популізм, який неможливо виконати. Напевно, так.

Дякую. І приємна частина нашого інтерв'ю. Я підготувала для вас спеціально такі експрес-запитання, бліци, щоб ви давали короткі відповіді, але, сподіваюся, дуже влучні, щоб українці зрозуміли, яка ви людина. Більше, глибше. Готові? Спробуємо?

Поїхали.

Чого сьогодні найбільше бракує українцям?

Позитивних новин, напевно.

Якою повинна бути середня пенсія та зарплата, щоб вистачало на життя?

Ми сьогодні проговорили з вами. 15 тисяч гривень середня зарплата і, напевно, було б добре щонайменше процентів 30 - щоб середня пенсія була в Україні від середньої зарплати. Ну, щонайменше. Тобто, п'ять тисяч. Якщо говорити конкретними фразами, то середня зарплата 15 тисяч, середня пенсія – п'ять тисяч. Це той рівень, до якого ми маємо прямувати. Я не кажу, що це ми отримаємо сьогодні, не сприймайте це як обіцянку, а сприймайте це як ті параметри, до яких ми прямуємо, й куди ми будем вести Україну та українців.

Але сьогодні мали б отримувати такі гроші, щоб прожити гідно?

Сьогодні середня зарплата 11 тисяч гривень, середня пенсія – близько трьох тисяч гривень. Напевно, це замало. Я хотів би, щоб українці отримували більш гідні і зарплати, і пенсії.

Так. Наскільки ви боїтеся заразитися коронавірусом?

Я не боюся заразитися коронавірусом. Але я дуже боюся безвідповідально ставитися до свого оточення. До своїх рідних, до тих, з ким я працюю, і заразити ще когось. Тому дуже важливо використовувати засоби індивідуального захисту, щоб не себе вберегти, щоб вберегти велике коло, яке вас оточує.

Чого ви найбільше боїтеся?

Напевно, якихось таких катаклізмів, які негативно сьогодні впливатимуть на Україну. Я з точки зору своєї посади. Звичайно, переживаю за те, щоб у нас був мир, щоб у нас була стабільна економіка, щоб у нас люди мали гідне життя, мали гідну медицину й освіту. Це довга відповідь, але в мене немає якогось страху природного, але в мене є переживання за нашу державу і за людей.

Тепер конкретні знання – скільки коштує один кілограм гречки?

Це важливі продукти. Звичайно, ми щотижня з міністром економіки моніторимо вартість продуктів. Сьогодні гречка коштує в середньому 35 гривень, але насправді є різні сорти, вона коливається від 34 до 42 гривень. Ми бачимо це, це так званий список товарів для щоденного споживання, соціальних товарів.

Скажіть ще, літр молока скільки коштує?

У середньому від 20 до 24 гривень.

Є таке. Десяток яєць?

Десяток яєць має коштувати в середньому сьогодні десь 25 гривень, дві з половиною гривні за яйце. Але насправді це коливання від двох гривень по акціях до 2,80. Тобто у різних магазинах ціна коливається.

Більші масштаби: тонна зерна скільки коштує?

Тонну зерна ми теж відстежуємо. Є ціна на елеваторах, і є ціна вже постачання. На елеваторах тонна зерна сьогодні коштує між 5800 і 6000 гривень вже цього врожаю, вже цього року. До 6000 гривень.

А що дорожче, яблука чи банани? Це, до речі, питання цього літа.

Сезонний товар насправді, і взимку і влітку ціна може відрізнятися. Зараз сезон яблук, яблука коштують трошечки дешевше, ніж банани.

Неправда.

У сезон такий, зимово-літній, коли яблук менше, банани коштують трошечки дорожче.

Дивіться, нонсенс цього літа – що банани коштують дешевше за яблука. Банани коштують 23 гривні за кілограм, десь у середньому, а яблука стартують від 25. Такі, нормальні яблука – до 40 гривень за кілограм.

У нас інша статистика. Там різниця по магазинах може коливатися. Тобто я бачу статистику, що середня ціна бананів – у районі 25 гривень, а яблука стартують від 20 і середня ціна – 23 гривні. Це те, що ми бачимо. Але це різні магазини. Можна ж брати мережу АТБ, можна брати мережу "Сільпо", тобто там ціни різні. Вони коливаються.

Що б ви ніколи не зробили в житті?

Не зрадив би батьківщину. Це, знову ж таки, з точки зору посади прем'єрської. Але є насправді багато речей, які б я не робив через моральні бар'єри. Хоча реально, я думаю, в кожної людини є багато речей, які б вона ніколи не робила. В мене теж таких речей багато.

Ваша найбільша невдача, провал?

Не знаю, важко зараз сказати. Напевно, теж провалів було в житті багато, але я називаю це досвідом. Насправді кожна невдача робить людину сильнішою. Я не назву зараз конкретної, але скажу, що їх було багато, як і в кожної людини.

Так. Скільки кожна українська родина витрачає на харчування щотижня?

Це болюче питання. Тому що, на жаль, різні українські родини витрачають різні кошти. Ми сьогодні проговорили з вами про статистику, і як українці почуваються. На жаль, сьогодні бюджет українців не дозволяє їм тратити на щось більше, ніж харчування, і багато родин майже весь свій бюджет, майже 80%, витрачають на харчування. Це недобра практика, у розвинених країнах харчування в бюджеті має займати до 50%. Це означає, що бюджет має бути настільки достатнім, щоб харчування в ньому, нормальне харчування, становило половину. Тоді вже решта можна тратити на одяг, відпочинок, відкладення грошей на щось. Це теж мета нашого уряду і те, що ми хочемо зробити для українців, щоб бюджет не витрачався на лише, щоб бюджет був достатній для того, щоб його хватало не лише на їжу.

А скільки ваша родина витрачає на комуналку?

У мене бюджетом родини завідує дружина. Тому я не відповім вам зараз на це запитання. Але традиційна українська родина – все в руках дружини.

Тоді наступне запитання – Катерина, Ганна, Софія, хто найголовніший у родині?

Дружина, звичайно.

Катерина.

Вона.

Чи є у вас домашня тварина?

У нас був песик. Зараз немає домашньої тваринки.

Чи їсте ви фаст-фуд?

Часом їм. З дітьми, у "МакДональдз". Зараз, напевне, вже пів року точно… Ні, їв. В аеропортах їли якийсь фаст-фуд, колись у якихось відрядженнях, і так далі. Так, буває, не зловживаю.

Караєте себе за це?

Ні. Я дуже рідко це роблю.

Вважаєте, що шкода невелика?

Напевно, так.

Ким ви мріяли стати в дитинстві?

В дуже маленькому дитинстві – трактористом. І ще хотів мати дуже багато діточок. Коли був маленьким хлопчиком. Так батьки розказували.

Клас. А вже в такому віці, в підлітковому?

У підлітковому різні були бажання. Я і програмістом хотів стати, в той момент, у 90-х роках це було ще, ІТ-шник - не було такої професії, був програміст або оператор електронно-обчислювальних машин. Тобто це був один з напрямків, куди б мені хотілося піти. Другий – це була економіка, і я пішов шляхом економіки, і все своє життя присвятив цій галузі.

До речі, я забула сказати на початку, що ви є кандидатом економічних наук.

Пройшов такий шлях. Від і до.

Хто вам заважає працювати?

Мені неможливо завадити працювати.

Супер. Чи є у вас вихідні і як ви їх проводите?

У традиційному сенсі зараз, працюючи в уряді, напевно, вихідних немає. Фактично суботи-неділі – багато заходів, багато нарад, робота доволі така, за графіком напружена. Але, коли випадає якась можливість вихідного, наприклад, у неділю, або півтора дня, звичайно, я намагаюся з родиною проводити.

Ці вихідні будуть вихідними?

Не повністю. Зараз складні ситуації, дійсно, і в низці областей. Але, коли є така можливість – то так.

Кажуть, що ви працюєте цілодобово. Скільки ви спите?

Я думаю, щоб більшість прем'єрів українських спали мало. Сім годин – це винагорода, сім годин сну. У середньому, напевно, плюс-мінус шість годин, і, якщо графік розкласти, то, в принципі, зараз робочий графік – це 14-16 годин на добу. Але це такий стандарт. Але це цікава робота, це відповідальна робота, і цей графік, цей темп – він тримає в тонусі й прем'єр-міністра, і уряд, і Кабінет міністрів. Я думаю, що сьогодні працювати менше - це буде таким… я вважатиму це злочинною бездіяльністю стосовно нашої держави.

А депутати повинні більше працювати?

Задача депутатів – приймати корисні, правильні закони для нашої держави.

Багато хто каже, що вони повинні працювати цілодобово, щоб напрацювати ті закони, за якими має держава жити.

Ми спільно працюємо - і Кабінет міністрів є ініціатором законодавчої ініціативи, й депутатський корпус. У нас насправді, я вважаю, доволі продуктивна робота над змінами до законів. Звичайно, хочеться ще швидше і якісніше це робити, але поки що є так, як є. Я вважаю, що ми набрали і тримаємо добрий темп роботи.

Чи думали ви, рік тому, що станете прем'єром?

Ні, не думав. Не уявляв цього.

Ви щасливі від цього, що стали прем'єром?

Це не можна назвати щастям, тому що цей тягар відповідальності, вантаж відповідальності, він, звичайно, створює такий певний елемент переживань… Чесно кажучи, я не бачу, хто взагалі був би щасливий від того, що він став би прем'єр-міністром у такі складні часи. Щастя, напевно, вимірюється зовсім іншими параметрами, а не посадою чи рівнем влади. Це точно, я вас у цьому запевняю. Щастя – не у владі й не в посаді.

І останнє запитання: найбільш шалений випадок, відчайдушний, у вашому житті?

Погодитися стати прем'єр-міністром України. Це, напевно, найбільш шалений вчинок. Але я точно про це не шкодую, і точно зроблю все від мене залежне для того, щоб ми втримали державу в економічній кризі, мало того, почали відновлюватися й отримали дуже добрий розвиток. У нас дуже багата, дуже гарна держава. У нас дуже продуктивні й дуже творчі люди. Ми маємо все для того, щоб бути щасливими й жити в успішній країні. Я просто в цьому переконаний глибоко і до глибини своєї душі.

Я вам дуже вдячна за інтерв'ю. Ви надзвичайно цікава й освічена людина. І я переконана, що ви займаєтеся справою свого життя. Дякую вам.

Дякую дуже вам, дякую вам, шановні глядачі, дякую.

Я із задоволенням вам потиснула б руку, чесно.

Давайте кулачком. Такий голос у вас рідний вже, звичний.

Чому?

Ну, в телевізорі ж чути.

Мені дуже приємно теж з вами особисто познайомитися, бо я дивилася інтерв'ю, бачу вас тільки по телевізору. І я дуже щаслива від того, що країна нарешті отримала фахового, досвідченого, освіченого і прем'єра, і просто гарну людину. Дякую вам за те, що ви є.

Дякую вам. Дуже приємне інтерв'ю. І дуже таке миле і ґрунтовне.

Я рада, що вам сподобалося.

Насправді таких речей треба давати більше. Ми живемо сьогодні… ви запитували, чого не вистачає українцям. Позитивних новин нам не вистачає. Тому що ми постійно знаходимося під тиском негативу, його стає все більше, і більше, і більше - і з екранів телевізорів, і в інтернеті. І це насправді те, що заважає бути українцям, напевно, більш розслабленими й щасливими. Звичайно, коли не вистачає грошей – тут важко розслабитися. Але навколо є можливості, навколо є ті елементи, які приносять щастя і задоволення. Про них теж треба говорити - більше, частіше. Треба підтримувати один одного. І це те, що даватиме нам гарний настрій.

Дякую. Бажаю вам, щоб прем'єр – це надовго. Я розумію, що від цього можна швидко втомитися. Але Україна у ваших руках.

Ми все витримаємо. І все буде добре, і міністри відпрацюють, все буде отак. Дякую дуже вам, дякую і команді.

Популярні відео